Живим коридором у селі Олександрівка на Одещині зустріли загиблу військовослужбовицю Катерину Голоту. Дівчина загинула 8 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Вона була операторкою безпілотних систем у 28 ОМБр. Їй було 22 роки. Прощання відвідали друзі, рідні й близькі. Вони розповіли Суспільному, якою Катерина була за життя.
Олеся — посестра Катерини. Вона поділилася, що 8 лютого, під час заїзду на позиції, в машину з військовослужбовими 28 окремої механізованої бригади влетів FPV-дрон. За її словами, загибла сиділа найближче до удару. Олеся згадує Катерину як добру й самовіддану.
"Вона завжди намагалася всіх врятувати, стати на захист кожного, так як вона стала на захист держави нашої. Ціною її життя зараз жива я, живі побратими. Ми були всі в одній машині. Це дуже велика втрата", — додала вона.
Надія, мати Катерини, розповіла, що донька хотіла стати на захист держави ще до повноліття, але долучитися до сил безпілотних систем їй вдалося у квітні 2025 року. За її словами, дівчина була дуже сміливою та цілеспрямованою. У її пам’яті вона закарбується такою:
"Катя була дуже впертою, бойовою дівчиною. Завжди вона більше дружила з хлопцями, ніж з дівчатами. Вона хотіла в армію ще до війни, мріяла бути оператором безпілотних систем. Її мрія здійснилася. Хотіла ще далі піти, але не встигла".
Сусідка загиблої військовослужбовиці Оксана пам’ятає її ще з дитинства. Вона поділилася, що Катерина завжди була привітною та ввічливою.
"Коли вона приходила, завжди віталась, завжди була мила, добра дитина. Катюші було 22. Навіки залишилося 22", — згадує Оксана.
Прощання з Катериною Голотою відвідали більше 50 людей. На її честь вони здійснили пам’ятну ходу декількома прилеглими селами, які за життя були рідними для загиблої.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
