В Одесі попрощались з фотохудожником і фотожурналістом Олегом Куцьким, який помер на 80-му році життя. Він понад 15 років очолював Одеську обласну організацію Національної спілки фотохудожників України, працював фотокореспондентом УНІАН та мав міжнародне звання EFIAP.
Про смерть фотографа повідомили в Одеській обласній організації Національної спілки фотохудожників України (НСФХУ). Там зазначили, що з діяльністю Олега Куцького пов'язана значна частина історії одеського фотографічного руху.
Олег Куцький народився 1947 року в Одесі. Вищу освіту здобув на біологічному факультеті Одеського державного університету. Фотографією почав займатися у 1964 році. Під час навчання в університеті долучився до одеського фотоклубу «Фотон», де зацікавився художньою фотографією.
З 1980 року Куцький професійно працював фотографом в Одеському порту. Основними напрямами його творчості стали репортажна та жанрова фотографія. У своїх роботах він документував життя міста, порт, суспільні події та повсякдення одеситів.
Упродовж багатьох років працював у фотожурналістиці, зокрема був фотокореспондентом УНІАН, «Еволюшен-Медіа» та інших видань.
Робота у Спілці фотохудожників та міжнародне визнання
У 1991 році Олег Куцький став членом Національної спілки фотохудожників України. Понад 15 років він очолював її Одеську обласну організацію. За цей час долучався до проведення фотовиставок і конкурсів, підтримував фотографів та представляв одеську фотографію в Україні й за кордоном. Після завершення роботи на посаді голови продовжував брати участь у діяльності організації.
Куцький також був учасником і членом журі українських та міжнародних фотографічних конкурсів. У 2014 році він отримав міжнародне звання AFIAP, а у 2015-му — EFIAP від Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP).
Його роботи здобували нагороди міжнародних виставок і конкурсів, зокрема відзнаки FIAP, Фотографічного товариства Америки (PSA) та Королівського фотографічного товариства Великої Британії.
За десятиліття творчої діяльності фотограф організував низку персональних виставок і тематичних проєктів. Серед них — «Миттєвості істини», «Сто миттєвостей істини», «Територія любові», «Одеса та одесити», «Дим пам'яті» та «Довга дорога...».
Крім того, Олег Куцький працював над фотографічним оформленням книг і фотоальбомів про Одесу, її історію, архітектуру та жителів. Частина його робіт увійшла до музейних зібрань, зокрема до колекції Музею сучасного мистецтва Одеси.
Своє ставлення до фотографії він пояснював так:
«Якщо зробити вдалий кадр, то секунда стане історичним документом. Магія світлини в тому, що вона в час свого народження стає вічністю. Фотомистецтво — це пам'ять, яку можна показати».
Як колеги згадують Олега Куцького
Після смерті фотохудожника його колеги та друзі поділилися спогадами про спільну роботу й творчість.
Фотограф Володимир Ландин зазначив, що Куцький поєднував репортажну фотографію з художніми експериментами та мав власний творчий стиль. За його словами, роботи фотографа виходили за межі звичної фотожурналістики.
«Олег Куцький був не лише блискучим фотожурналістом, який умів зупинити мить і перетворити її на документ епохи, а й неординарним фотохудожником із власним творчим баченням, особливим відчуттям кадру та неповторним поглядом на світ».
Ландин додав, що художні роботи Куцького відкривають окремий світ його образів, творчих пошуків і фантазії. Він переконаний, що фотографії колеги продовжуватимуть жити й після його смерті.
Фотограф Дмитро Милютін назвав Олега Куцького своїм другом і вчителем. Він розповів, що цінував не лише професійні знання колеги, а й уміння помічати красу в повсякденному житті та ділитися своїм досвідом з іншими:
«Для мене він був набагато більше, ніж просто вчителем фотографії. Він був другом, людиною, думку якої я цінував, присутність якої у моєму житті була справжнім подарунком».
Про вплив Олега Куцького на власну творчість розповів і фотохудожник Борис Бухман. Він розповів, що багато років стежив за роботами колеги, іноді наслідував його підхід до фотографії та обговорював із ним розвиток фотомистецтва в Україні.
«Для когось він був колегою, другом, учителем, або знайомим. Для мене він був прикладом, а це і друг, і колега, і трохи вчитель», — зазначив Борис.
За його словами, фотографічний стиль митця був відомий у багатьох країнах завдяки міжнародним виставкам і презентаціям — від Європи до Азії.
Співавтор: Борис Бухман
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, фщоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
