Тривалі відключення електроенергії в Одеській області знову впливають на щоденне життя містян — і дедалі відчутніше на ціни. Підвищення вартості продуктів у крамницях, на ринках і в закладах харчування пояснюють не лише логістикою чи сезонністю, а й новою постійною статтею витрат — електроенергією з генераторів. Економісти пояснили "Українському радіо. Одеса": бізнес уже адаптувався до блекаутів, але саме ця адаптація і закріплює інфляцію.
Енергія стала структурним фактором інфляції
Кандидатка економічних наук, доцентка, асоційована співробітниця аналітичного відділу “Український інститут майбутнього” Наталія Петрищенко пояснила: нинішні блекаути суттєво відрізняються від тих, що були у 2022–2023 роках.
"Тоді це був шок. Бізнес не знав, що робити. Зараз генератор, акумулятори, резервне живлення — це вже частина стандартної операційної моделі. Бізнес капіталізував цю адаптацію", — сказала вона.
Втім, саме це означає, що витрати вже закладені у ціни.
"Енергія — не головний, але дуже відчутний драйвер зростання цін. У 2026 році це вже не тимчасовий шок, а постійний ризик у собівартості. Ми очікуємо плюс 3–8% до ціни лише через енергетичну складову", — зазначила Петрищенко.
За її словами, генераторна електрика обходиться у 2,5–3 рази дорожче за мережеву, і ця різниця неминуче відображається в кінцевій вартості товарів і послуг — від хліба до кави.
Чому ціни майже не знижуються
Економістка говорить про так звану "гіпотезу незворотності цін".
"Ціни швидко зростають, але дуже повільно знижуються. Навіть якщо електрика стабілізується, економія не піде в мінус ціни. Вона піде в компенсацію минулих збитків, у ризикову подушку, у зарплати чи інвестиції в автономність", — пояснила вона.
Зниження цін можливе лише за трьох умов: тривала стабільність, падіння попиту і жорстка конкуренція. В інших випадках інфляція фактично закріплюється.
Холодний ланцюг і нові витрати ринків
Директор одеського оптового ринку Одеський оптовий ринок “Початок” Олександр Воропаєв каже: найбільш чутливими до блекаутів є товари "холодного ланцюга".
"М’ясо, риба, молочна продукція — тут електрика не про комфорт, а про безпечне зберігання. Ризик порушення температури означає ризик втрати товару. Частина цих ризиків одразу закладається в ціну", — сказав він.
За його спостереженнями, після свят на ринках Одещини зросли ціни на м’ясо приблизно на 2%, рибу — на 1%, молочні вироби — до 10%, овочі — на 2%, рослинну олію — до 20%, гречку — на 10%.
"На молочку впливає і сезонність — зниження надоїв узимку. Тобто на ціни впливають не лише блекаути, а й природні фактори", — додав Воропаєв.
Він наголосив: масових закриттів бізнесу через відключення світла на ринку не спостерігають. Натомість підприємці скорочують асортимент холодних категорій, зменшують години роботи або працюють із мінімальною націнкою, щоб не відлякувати покупців.
Малі проти великих: асиметрія виживання
Петрищенко звертає увагу на ще одну тенденцію — різний вплив блекаутів на малий бізнес і великі мережі.
"Для малого бізнесу блекаут — це ризик виживання. Для великих — керований операційний режим. Вони мають потужні дизельні станції, запаси пального, фінансову подушку, можливість перерозподілу навантаження між локаціями", — сказала вона.
На її думку, це пришвидшує концентрацію ринку: дрібні гравці поступово зникають, а великі зміцнюють позиції, не поспішаючи знижувати ціни навіть після стабілізації ситуації.
Колаборація з сусідами заради світла
Власниця закладу “Лямпа” Олена Шушпанова розповіла, що її простір розташований у старих підвалах із природною терморегуляцією, тому опалення і кондиціювання не критичні.
"Але з освітленням довелося вирішувати питання. Ми ще під час перших блекаутів закупили акумуляторні лампи. Зараз думаю домовлятися з сусідніми бізнесами, у яких є великі генератори: я рекламую їх, вони дають нам трохи електроенергії під час заходів", — сказала вона.
Власник музею-кав’ярні "Стара Одеса" Петро Манеліс каже, що заклад не перекладає витрати на генератор у вартість для клієнтів.
"Ми не закладаємо генератор у чек: придбали зарядну станцію, замінили обладнання на менш енергоємне. Просто підлаштовуємося до реальності і працюємо далі", — зазначив він.
Винороб Едуард Городецький, власник невеликого закладу в центрі Одеси, розповідає, що генератор придбав ще у 2022 році.
"Це додає собівартості, але ми поки не перекладаємо це на гостей. Зараз розглядаємо можливість встановити сонячні панелі, скориставшись пільговими кредитами", — сказав він.
Тінізація як спосіб виживання
Співробітниця "Українського інституту майбутнього" Наталія Петрищенко додала: тривалі відключення частково штовхають бізнес у "сіру зону".
"Це не стратегія ухилення від податків, а тактичний інструмент виживання. Коли світла немає, технічно складно виконати всі вимоги. Частина операцій може просто випадати з обліку", — пояснила вона.
За оцінками економістки, 5–10% малого бізнесу у вразливих секторах можуть закритися до кінця сезону, ще 10–15% — перейти в режим мінімальної або неформальної діяльності.
"У 2022–2023 працювали в мінус на надії. Зараз фінансові подушки виснажені. Закриття — це вже раціональне рішення, а не паніка. Піки закриттів ми бачимо не під час блекаутів, а через 1–3 місяці після них, коли зводять фінансові підсумки", — підсумувала Петрищенко.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
