Селидівську центральну міську лікарню з Донецької області майже повністю знищили російські обстріли. Після ударів по пологовому, дитячому та хірургічному відділеннях медики ухвалили рішення евакуювати заклад. Разом з обладнанням лікарня переїхала на Одещину — і з літа 2024 року знову приймає пацієнтів.
Якою була лікарня до війни
До повномасштабного вторгнення Селидівська центральна міська лікарня працювала десятиліттями. Це був великий медичний заклад, який обслуговував не лише місто, а й навколишні громади.
"Лікарня була на 190 ліжок, мала 11 відділень і понад 400 працівників. З них — 90 лікарів і 170 медичних сестер. Вона працювала з 50-х років", — розповіла директорка лікарні Наталія Комар.
Ще з 2014 року медики надавали допомогу пораненим військовим і цивільним, зокрема після боїв за Донецький аеропорт.
Удари, після яких лікарню довелося залишити
Перший серйозний удар по лікарні стався у листопаді 2023 року — тоді постраждали поліклініка та інфекційне відділення, були загиблі. Після цього медики переїхали в інше приміщення і продовжили роботу.
14 лютого 2024 року російські війська завдали повторного удару — трьома ракетами С-300.
"Знищили пологовий будинок, де загинула вагітна жінка. Дитяче відділення — загинула мама з дитиною. Хірургію, операційний блок. Лікарня була майже знищена", — каже Наталія Комар.
Найболючішим для медиків стало побачити зруйноване відділення екстреної допомоги, відремонтоване за програмою "Велике будівництво".
"Ти заходиш туди, де пропрацював понад 25 років, і бачиш, що все зруйновано. Це був найстрашніший день", — згадує директорка.
Рішення евакуювати лікарню
Після обстрілів лікарня ще певний час працювала — приймали терапевтичних і паліативних пацієнтів, працювали рентген та лабораторія. Але лінія фронту швидко наближалася.
"Треба було рятувати і людей, і обладнання", — пояснює Комар.
Медики шукали можливості для релокації у кількох областях. Зрештою лікарню погодилися прийняти на Одещині, у селищі Миколаївка. У травні 2024 року підписали договір оренди приміщень.
"З червня ми почали евакуацію сюди, ще працюючи в Селидовому", — розповідає директорка.
"Ми виїжджали останні"
За літо лікарі вивезли десятки одиниць обладнання. Останню фуру вантажили 21 серпня 2024 року.
"Більше ми до Селидового не повернулися", — говорить Наталія Комар.
Медики зізнаються: працювали під обстрілами, часто буквально добігали до роботи.
"Було страшно. Перебігали з під’їзду до під’їзду. А коли приходиш на роботу — просто працюєш і все", — згадує Ігор Жульов.
Лікарня на Одещині та плани на майбутнє
Сьогодні релокована лікарня в Миколаївці знову працює. Тут діють рентгенологічна служба з комп’ютерним томографом, лабораторія, паліативне відділення. 30 пацієнтів нині перебувають у паліативному відділенні, більшість із них — переселенці з Донеччини.
"Обслуговуємо пацієнтів у радіусі 60 кілометрів. До нас звертаються навіть з Миколаївської області. Ми допомагаємо своїм, бо кому як не нам знати, що таке втратити дім", — додала Наталія Комар.
Попри втрату лікарні й домівок, медики будують плани.
"Є амбітний план — відкрити реабілітаційний центр. Він потрібен і військовим, і цивільним. У радіусі 120 кілометрів такого відділення немає", — поділилась директорка.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
