Втекли від війни з Донецька, відкрили кав’ярню на Одещині й виховують шістьох дітей Оксана та Станіслав Каломбет — багатодітна родина з Донецька. У 2015 році, під обстрілами, вони вивезли трьох дітей на Одещину. Тут почали все з нуля: відкрили кав’ярню, будували плани. Та життя знову змінилося — родина взяла під опіку дітей сестри Оксани, яка померла. Сьогодні вони виховують шістьох дітей, серед яких чотирирічний син з інклюзією.
Втеча з Донецька
Перші вибухи Оксана почула ще навесні 2014-го — у Донецькому аеропорту. Тоді вони з чоловіком зрозуміли: треба виїжджати. Але залишили рідне місто лише наступного року.
"Найкращі роки були саме в Донецьку. Там наше житло, там народилися троє наших дітей. Це улюблене місто. Але стало страшно — гинули люди, вибухи були всюди. Ми вирішили рятувати дітей", — пригадує Оксана.
У 2015 році сім’я виїхала до Біляївки, де жив брат Оксани. До нього тоді перебралися 17 родичів.
"Ми варили велику каструлю борщу, щоб усіх нагодувати. Дзвонили батькам чоловіка в Донецьк — вони вмовляли не повертатися. Казали: тут кров, страх, смерть. І ми зрозуміли: починаємо все спочатку", — розповідає жінка.
Від ідеї до кав’ярні
У Донецьку подружжя працювало в успішній компанії. У Біляївці ж довелося шукати новий шлях. Станіслав отримав грант і купив верстат для виготовлення деталей дахів. Перші зароблені гроші вирішили вкласти у бізнес.
Надихнула Оксану маленька крамниця з кавою й чаєм, куди вона часто заходила.
"Дивилась на дівчат, як вони люблять свою роботу. І подумала: я теж люблю спілкуватися з людьми, в мене вийде", — згадує жінка.
Подружжя ризикнуло взяти магазин в оренду. Все довелося вивчати з нуля — від сортів кави й чаю до правил обслуговування.
"У мене тремтіли руки, коли я готувала першу каву. Страх сковував, навіть решту важко було порахувати", — каже Оксана.
У жовтні 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення, вони відкрили кав’ярню. Люди швидко полюбили нове місце в центрі містечка.
"Головний секрет кави — не жаліти її. І робити з любов’ю", — додає Станіслав.
Втрата сестри і нова відповідальність
Та радість тривала недовго. У грудні 2022 року від обширного інфаркту померла сестра Оксани.
"Вона пережила весь жах обстрілів у Донецьку. Одного разу розповідала, як у темряві шукала немовля на ліжку й тягла його в підвал. Але коли ми її забрали, вона чомусь не казала, що мала проблеми із серцем", — ділиться Оксана.
Жінці було лише 32 роки. Троє її дітей залишились без мами. Каломбети взяли їх під опіку.
"Ми купили будинок, щоб усі жили разом. Старші діти вже починають самостійне життя. А менші — з нами. Захарчику скоро чотири, але він ще не розмовляє. У нього затримка мовного розвитку, ми займаємось із лікарями", — каже Оксана.
Знову з нуля
Невдовзі будівлю кав’ярні виставили на продаж. Родина змушена була переїжджати — орендували інше приміщення, зробили ремонт, знайшли нових клієнтів.
"Приємно, коли люди нас шукають і радіють: "Слава Богу, ви не виїхали!" Це дає сили", — говорить Оксана.
Попри втому й страхи, жінка переконана: головне жити сьогоднішнім днем.
"У всіх виходить, чому ж у мене не вийде? Не треба відкладати життя на "після війни". Жити треба зараз", — каже вона.
Оксана мріє відкрити ще один заклад — вже з кухнею, де готуватимуть смачні страви. Але найбільше хоче бути прикладом для дітей: показати, що життя продовжується, попри всі втрати й труднощі.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
