В Одесі підбили підсумки та обговорили проблеми, які виникли протягом року після старту масштабної деколонізації топонімів та демонтажу імперських пам’ятників. На тематичному заході в обласній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського представники Одеської обласної військової адміністрації, громадських організацій та експерти Українського інституту національної пам’яті говорили про досягнення, спротив, що виникає на місцевому рівні, та подальші кроки.
Недоліки та спроби ревізії
Рік тому, влітку 2024-го, начальник Одеської обласної державної адміністрації ухвалив два ключові розпорядження — №694/А-2024 про перейменування вулиць і №695/А-2024 про демонтаж імперських пам’ятників.
На заході в обласній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського представники Одеської ОВА, громадських організацій та експерти Українського інституту національної пам’яті говорили про досягнення, спротив, що виникає на місцевому рівні, та подальші кроки.
Учасники обговорення наголосили: попри зроблену роботу, низка маркерів російського імперського минулого досі лишається в публічному просторі. Це сталося передусім через великий обсяг роботи та короткий проміжок часу, який був наданий законодавством обласній адміністрації для впровадження державної деколонізаційної політики в регіоні.
"Чи всі вулиці ми перейменували, які необхідно було перейменувати? На жаль, ні. Якщо у місцевого самоврядування, тобто рад і голови, був майже рік на один населений пункт, то у нас (представників робочої групи з деколонізації при Одеській ОВА — ред.) було всього два з половиною місяці на всю область, найбільшу в країні", — зазначив адвокат і голова ГО "Історія. Культура. Демократія" Артем Карташов.
Також він зауважив, що на виконання розпорядження про демонтаж пам’ятників обласна влада не має жодних повноважень.
З іншого боку, за цей рік у місті та області періодично виникають спроби ревізії рішень очільника обладміністрації, а також саботується їх виконання.
Місцева влада — частина проблеми?
Артем Карташов відверто назвав причини спротиву. Він наголосив, що винними в ситуації, яка склалася, є деякі представники місцевої влади, які демонструють зневажливе ставлення до української національної пам’яті. Їхня діяльність зосереджена на збереженні старих назв та залишенні пам’ятників на своїх місцях.
Історик та офіцер ЗСУ Сергій Гуцалюк розповів про тиск і кампанії проти деколонізації, що розгортаються за межами України, але здебільшого інспіровані людьми, дотичними до міської влади, зокрема радником міського голови з гуманітарних питань Миколою Вікнянським.
"Жодне інше місто України не зазнало такого системного тиску з боку прихильників імперського минулого, як Одеса. Це масштабна інформаційна війна", — підкреслив Гуцалюк.
Національна пам’ять — не опція, а обов’язок
Ярослава Різникова, голова робочої групи при ОВА з деколонізації та заступниця начальника Департаменту культури, національностей та релігій, зазначила, що нові назви для одеських вулиць були ретельно відібрані. Конфлікт розгорнувся через те, що діяльність проукраїнських постатей в Одесі ретельно замовчувалася або ігнорувалася, тому вони не були відомі широкому загалу.
"Ми відновили пам’ять про містян, яких імперська влада намагалася викреслити з історії взагалі", — розповіла Ярослава Різникова.
Головний спеціаліст Першого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Олександр Городилов наголосив, що національна пам’ять має бути фундаментом в організації публічного простору, який має і виховну складову: на нейтральних чи імперських назвах можна виховати не громадян, а манкуртівЛюдина, яка втратила історичну памʼять, національну ідентичність і не усвідомлює своє походження. Термін став відомим завдяки письменнику Чингізу Айтматову, який описав це явище в повісті "І понад вік триває день..."..
Недемонтовані монументи — ігнорування закону
Станом на сьогодні в Одесі демонтовано лише чотири з 19 пам’яток, визначених у розпорядженні голови ОВА Олега Кіпера від 26 липня 2024 року. Йдеться про пам’ятники Максиму Горькому, Володимиру Висоцькому та Андрію Нілусу. Також завдяки ініціативі громадських активістів демонтовано макети орденів Леніна з меморіалу "Крила Перемоги".
Причини такого повільного очищення публічного простору від символів імперського та радянського минулого дві: саботаж міської влади та відсутність наказів Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
За словами Артема Карташова, суттєва перешкода для виконання розпорядження — статус деяких пам’яток як об'єктів культурної спадщини.
"Практично всі пам’ятники, встановлені в СРСР, мають охоронний статус. А без його скасування демонтаж юридично неможливий", — зазначив очільник громадської організації.
У коментарі Суспільному представник Департаменту культури, національностей та релігій Одеської обладміністрації розповів, що на момент видання розпорядження про демонтаж статус пам’яток культурної спадщини мали пам’ятник Валентину Глушко, Олександру II, Зої Космодем’янській, Родіону Малиновському, Івану Черняховському, Валерію Чкалову та братська могила червоноармійців на Куликовому полі.
Станом на зараз ці сім пам’яток залишаються в статусі об’єктів культурної спадщини через те, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України не видає відповідний наказ, хоча по деяких об’єктах подання було направлено ще в жовтні 2023 року.
Вісім пам’ятників не мають такого статусу, але досі залишаються в публічному просторі. Це монумент І.Бабелю, О.Маринеску, М.Посмітному, І.Мічуріну, два пам’ятники О.Пушкіну, пам’ятник комсомольцям Одещини та "стіна чекістів".
"Пам’ятник Пушкіну сьогодні — це, по суті, або об'єкт благоустрою, як лавка, або просто груда металу, яку можна демонтувати завтра. Але поки що такої волі немає", — пояснив Карташов.
Одеська міськрада натомість посилалася на потребу в завершенні технічних обстежень, розроблення документації та виключення пам’яток із Реєстру. У грудні 2024 року депутати підтримали рішення про виділення коштів на підготовку проєкту демонтажу 13 об'єктів.
Проте на липневому засіданні історико-топонімічної комісії при Одеській міській раді йшлося про те, що досі не зроблені кошториси, не обраховані суми, які потрібні для роботи з демонтування пам’яток, що підпадають під дію чинного законодавства. Про це під час заходу повідомила Ярослава Різникова.
Артем Карташов констатував, що ситуація з меморіальними дошками, які підлягають вилученню з публічного простору, також невтішна. Станом на сьогодні більшість з них демонтована за ініціативи та силами громадських активістів.
Учасники заходу наголосили: роботу над очищенням публічного простору від маркерів російського колоніального минулого потрібно продовжувати, а рішення виконувати швидше й більш системно.
Що далі: пропозиції до законопроєкту
Після річного аналізу ситуації експерти та представники робочої групи напрацювали пропозиції до законопроєкту "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу".
У документі, зокрема, йдеться про продовження строку повноважень голів ОДА для завершення процесів деколонізації, надання адміністраціям права самостійно виконувати власні розпорядження або залучати до цього виконавців, захист результатів декомунізації та деколонізації, щоб унеможливити відкат на місцях.
Один із прикладів, який викликав гостру реакцію, — випадок у Дальницькій громаді, де вулиці, названі на честь захисників України та борців за незалежність у XX столітті, перейменували на "нейтральні". Це рішення засудили в Українському інституті національної памʼяті, у парламенті та в громадському середовищі.
Пропонується також переглянути баланс повноважень між місцевими й державними органами влади, щоб уникнути монополії органів місцевого самоврядування на встановлення пам’ятників, меморіальних табличок та найменування топонімів.
"У проросійських представників міської ради немає обов’язку дискутувати. Вони можуть ухвалювати рішення самостійно або пропонувати для громадських слухань лише один варіант — вибір без вибору. Ми наполягаємо на діалозі", — зазначив Карташов.
Ще одна пропозиція — передбачити цільове фінансування щорічних програм для реалізації політики національної пам’яті на рівні органів місцевого самоврядування.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
