На Одещині 122 вулиці досі не перейменували в межах деколонізації та декомунізації, а в Одесі частина пам'ятників, які громадські активісти вважають такими, що підлягають демонтажу, залишається у публічному просторі.
Що вже демонтували та чому частина об'єктів залишається на місці — у матеріалі Суспільного.
Що вже демонтували
Процес декомунізації в Україні розпочався у 2015 році після ухвалення Верховною Радою відповідного пакета законів. У 2023 році законодавство доповнили нормами щодо засудження та заборони пропаганди російської імперської політики. В Одесі за цей час демонтували низку пам'ятників, зокрема Володимиру Висоцькому, Максиму Горькому, Нілусу, Зої Космодем'янській, а також Катерині II та Олександру Суворову.
За словами заступника директора департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради Федора Стоянова у коментарі Суспільному, демонтовані об'єкти передали на зберігання до різних установ. Пам'ятник Висоцькому, який стояв біля Одеської кіностудії, перенесли до музейно-виставкового комплексу кіностудії. Пам'ятник Максиму Горькому зберігається в адміністрації парку Марка Твена, а пам'ятник Нілусу — у закладі освіти, який нині розташований за адресою колишнього Сергіївського артилерійського училища.
Пам'ятник Зої Космодем'янській після демонтажу залишили на території санаторію «Люсдорф», а пам'ятники Катерині II та Олександру Суворову перенесли на складську територію комунальної установи «Одеський художній музей».
«Пам'ятник засновникам Одеси, складовою частиною якого була скульптура Катерини II, і пам'ятник Олександру Суворову були демонтовані та перенесені до тимчасового місця зберігання», — сказав Федір Стоянов.
Пушкін, Малиновський і Воронцов
Водночас частина об'єктів, які громадські активісти вважають такими, що підлягають демонтажу, досі залишається на своїх місцях. Зокрема, бюст радянського воєначальника Родіона Малиновського стоїть в Одесі, хоча з нього прибрали інформаційну табличку. Два пам'ятники Олександру Пушкіну — на Біржовій площі та вулиці Італійській — закрили фанерними конструкціями.
Ситуацію з пам'ятником Пушкіну на Біржовій площі ускладнює те, що він розташований у межах історичного центру Одеси, який перебуває під захистом ЮНЕСКО. Раніше цей статус називали однією з причин, через які пам'ятник не демонтували.
Співзасновник ГО «Деколонізація. Україна» Вадим Позняков вважає, що статус ЮНЕСКО не є юридичною перешкодою для демонтажу. За його словами, пам'ятник уже вилучили з відповідних реєстрів, а також є розпорядження про його демонтаж.
«Цей об'єкт виведено з реєстрів, він не є пам'яткою. Є розпорядження голови обласної адміністрації про демонтаж, є закон України про деколонізацію — їх треба виконувати», — сказав Вадим Позняков.
Позняков також зазначив, що з міського бюджету вже виділяли кошти на розробку проєктної документації для демонтажу пам'ятника Пушкіну, однак самого перенесення не відбулося. На його думку, закриття пам'ятника фанерною конструкцією не означає виконання вимог законодавства.
Схожа ситуація, за словами Познякова, склалася з бюстом Родіона Малиновського. Інформаційну табличку демонтували громадські активісти, однак сам бюст залишився на місці. Він наголосив, що розпорядження очільника Одеської обласної військової адміністрації про демонтаж цього об'єкта досі не виконали.
«Це саботаж, і це питання треба вирішувати якомога швидше. Тут немає якихось інших шляхів вирішення цього питання, як виконати розпорядження голови обласної адміністрації», — сказав Позняков.
Окремим питанням залишається пам'ятник Михайлу Воронцову. Він є у переліку ГО «Деколонізація. Україна», але відсутній у списку об'єктів, рекомендованих Одеською міською радою до демонтажу у 2024 році. Водночас щодо ролі Воронцова в історії Одеси існують різні оцінки: одні фахівці вважають його представником російської імперської політики, інші наголошують на його внеску в розвиток міста.
Позняков послався на висновок Українського інституту національної пам'яті, відповідно до якого пам'ятники та пам'ятні знаки на честь Воронцова є символікою російської імперської політики.
«Пам'ятник має бути демонтовано, тому що є фаховий висновок Інституту національної пам'яті, бо ця особа є символікою російської імперської політики», — зазначив Позняков.
Що робити з пам'ятним знаком на Куликовому полі
Окрема дискусія стосується пам'ятного знака на братській могилі на Куликовому полі, присвяченого борцям за встановлення радянської влади. Історик Тарас Вінковський припускає, що серед похованих можуть бути не лише більшовики, а й бійці Української Народної Республіки.
Позняков вважає, що перед демонтажем необхідно провести фахове дослідження поховання. За його словами, після цього може знадобитися ексгумація та перепоховання.
«Тут мають працювати фахівці. Далі має відбуватися перепоховання. На кладовищі вже має бути пам'ятний знак з абсолютно іншим написом, але в публічному просторі цього пам'ятника не має бути», — сказав Вадим Позняков.
Він додав, що, якщо під час ексгумації вдасться ідентифікувати останки українських військових, їх варто перепоховати окремо. На місці поховання, на його думку, має бути встановлений новий пам'ятний знак, який відповідатиме історичним даним.
Чому процес деколонізації затягнувся
За оцінкою Вадима Познякова, Одеса залишається найпроблемнішим серед великих українських міст у питанні деколонізації. Він порівнює ситуацію з Києвом, Харковом, Дніпром та Львовом і зазначає, що там цей процес просунувся значно далі.
«Якщо брати зараз саме стан 2026 року, то так і є. Одеса — найскладніша в цьому плані», — сказав Позняков.
Він вважає, що в інших містах затримки переважно пов'язані з бюрократичними та процедурними питаннями. В Одесі, на його думку, причиною є передусім відсутність політичної волі. Позняков зазначив, що після зміни міської влади ситуація суттєво не змінилася.
«Якщо була б наявна політична воля, ми цих об'єктів вже б не побачили», — сказав співзасновник ГО «Деколонізація. Україна».
За словами Познякова, закриття пам'ятників конструкціями дозволяє прибрати їх із поля зору, але не вирішує питання їхньої присутності у публічному просторі. Він вважає, що таким чином влада фактично не виконує вимог законодавства.
Станом на 2026 рік в Одесі залишаються дискусійними питання щодо пам'ятників Пушкіну, Малиновському та Воронцову, а також пам'ятного знака на Куликовому полі. Частину об'єктів уже демонтували та передали на зберігання, однак громадські активісти вважають, що процес деколонізації в місті відбувається повільніше, ніж передбачає законодавство.
Автор: Михайло Макарук
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
