Колишній голова Білгород-Дністровської районної ради Григорій Мельниченко завив, що на Одещині необхідно регулювати популяцію бакланів та звинуватив птахів у завданні шкоди природі, екології та рибній галузі України. В етері "Українського радіо Одеса" еколог Микола Роженко розповів, наскільки обґрунтованими є подібні твердження та яка реальна роль бакланів у природних екосистемах пониззя Дністра.
Наразі Григорій Мельниченко керує громадською організацією "Товариство мисливців та рибалок XX століття". На колишнього голову Білгород-Дністровської районної ради є відкриті Національним агентством з питань запобігання корупції кримінальні справи, також його звинувачували у викраденні катера екоінспекції.
У своєму відеозверненні з дельти Дністра ексчиновник стверджував, що до створення національного парку території були вкриті зеленими лісами з багатими на рибу каналами, а поява бакланів нібито повністю змінила екосистему на гірше:
"Показую вам катастрофу на Дністрі. Це наші баклани, які з моменту створення національного парку поселилися на цих прекрасних місцях. Це все були зелені ліси, канали, де було дуже багато риби. Ці тварі щодня кожен з них, а їх тут мільйони, з'їдає мінімум по 3-5 кг риби на день."
Спростування від експерта
Микола Роженко очолює науково-дослідний відділ Нижньодністровського національного природного парку. Чоловік багато років спостерігає за екосистемою дельти Дністра. Науковець спростував твердження Мельниченка та назвав їх не просто помилковими, а екологічно безграмотними:
"Великий баклан є аборигенним видом пониззя Дністра, таким же як пониззя Дніпра, Дунаю та інших великих річок. Він займає свою екологічну нішу і виконує важливу екологічну функцію, забезпечуючи колообіг речовин у природі", — пояснив науковець.
За словами Роженка, великий баклан мешкав у пониззі Дністра задовго до появи людини на цих територіях, не кажучи вже про створення національного парку у 2008 році:
"Абсолютно безглузде порівняння, тому що баклан набагато раніше був у Дністра, ніж людина. І порівняти його появу зі створенням Дністровського національного природного парку в 2008 року — це щонайменше безпідставно, некоректно і неграмотно."
Реальна чисельність бакланів
Микола Роженко навів реальні цифри щодо популяції бакланів, які відрізняються від заявлених Мельниченком "мільйонів". За його словами, навіть існуюча кількість птахів, враховуючи значні розміри їхнього природного ареалу, не становить жодної загрози для локальної екосистеми, а є її природною складовою.
"Щодо мільйонів цього виду — це абсолютна нісенітниця. Чисельність баклана на сьогодні оцінюється нами приблизно в 8-10 тисяч особин. Це достатньо велика чисельність, але Дельта Дністра — теж достатньо велика територія. І для цієї території така чисельність баклана не створює жодних екологічних проблем".
Також науковець спростував твердження про 3-5 кг риби на день. Він пояснив, що реальні показники споживання значно нижчі – приблизно 700-750 грамів на день, а в крайньому разі – до 2 кг.
"Я думаю, що у баклана значно більше прав на цей ресурс, ніж у людини. Якщо людина не впіймає свою долю риби, то піде в супермаркет і знайде інший харч. А якщо людина не дозволить баклану піймати рибу, то баклан просто загине".
Еколог додав, що ці птахи також не шкодять популяції риби, адже умови їхнього полювання відрізняються від умов нересту:
"Баклан полює виключно на відносно глибоких водоймах, пірнаючи. Риба нереститься на мілководних ділянках, де глибина не більше пів метра. Фізично баклан на нерестовищах більшості видів риб, зокрема основних промислових, як короп, карась, лящ, ловити не може, тому що там немає йому де пірнути".
Випадки шкоди від бакланів
Микола Роженко визнав, що за певних обставин баклани дійсно можуть становити проблему для рибного господарства. Проте, на думку еколога, ця проблема пов'язана не з природною поведінкою птахів, а з людською діяльністю, яка створює неприродні умови концентрації рибних ресурсів.
"Баклан може шкодити рибному господарству з системою ставків, де щільність риби дуже висока, глибини невеликі, тобто успішність полювання баклана в рибоводних прудах досить висока. Але це не проблема баклана, це проблема тих, хто займається вирощуванням риби. Є багато науково обґрунтованих способів відлякувати бакланів від таких ділянок".
Неефективність і незаконність відстрілу
Відповідаючи на запитання ведучого про регуляцію популяції бакланів шляхом відстрілу, науковець розповів про низьку ефективність такого методу для регуляції чисельності колоніальних птахів, які швидко відновлюють втрачену кількість. Крім того, Роженко наголосив на правовому статусі бакланів, які не належать до мисливських видів, а отже, полювання на них є протизаконним, особливо в межах національного природного парку.
"Відстрілюванням дуже важко регулювати чисельність будь-яких птахів. А в межах території парку такого регулювання не буде, оскільки баклан не є мисливським видом, і полювання на нього заборонено".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
