Гумові шини, пластикові пляшки, побілка дерев, та навіть перекопування городу — що з цього списку шкідливе для екології та врожаю? Ми зібрали 10 найбільш небезпечних рішень, які зазвичай використовуються садівниками навесні на думку експерта-еколога.
№10: пристовбурові решітки
Отже, що можна впроваджувати в вашому саду з обережністю, а чого варто уникати зовсім? На думку еколога Владислава Михайленка першими з кінця списку небезпечних впроваджень стоять давно знайомі одеситам так звані "пристовбурові решітки" для дерев. Містяни могли бачити такі решітки в центрі міста, а особливо на Тираспольській площі. Це такі металеві настили навколо дерева, які допомагають людям не наступати на стовбур дерева. Таким чином міська влада спробувала вирішити проблему бруду на тротуарах, а деревам надати естетичного охайного вигляду. На думку експерта, таке рішення само по собі не шкідливе, проте є питання до його виконання.
"Насправді, це дуже непогана практика, за кордоном вона використовується, але в нашій реалізації решітка часто буває токсична. Тому що, по-перше, решітка забивається в стовбур дерева, що є негативною практикою. А по-друге, якість матеріалу буває така, що відшулушується поверхнева фарба, яка забруднює ґрунт навколо, і це теж має негативний вплив. Тому практика сама по собі гарна, але треба її реалізовувати якісно".
№9: агроволокно
На 9-му місці антирейтингу, на думку експертів, стоїть добре відоме всім агроволокно. Воно може мати й користь, вважають екологи, тому що дозволяє не використовувати зайві пестициди, агрохімікати та не спахувати землю, однак є нюанси:
"У нас залишають агроволокно на десятки років і воно розкладається у ґрунті, утворюючи мікропластик. Середній термін придатності агроволокна від 2 до 7 років, залежно від виробника.Тому читайте його на етикетці й використовуйте згідно з чітким терміном призначення даного продукту".
№8: пластикові пляшки
Далі у списку йдуть пластикові пляшки, які використовуються як теплиці, парники, а подекуди і як декор. Експерти радять, по-перше, убезпечити домашніх тварин, щоб не розносили сміття навколо, яке потім залишається у довкіллі.
"Пластикова пляшка, в принципі, безпечна для використання в холодну пору року, коли немає температурних умов та активної сонячної радіації для того, щоб розкладався пластик. Але якщо вже йде мова про спекотне літо, то використання пластикової пляшки у ґрунті вже є негативною практикою".
№7: декор з шин від автівок
Люди не часто замислюються над тим, що шини, які використовуються в городі або на майданчиках — вже зношені, і їх захисна поверхня, щільність матеріалу, вже пошкоджена. На думку екологів, знаходячись у ґрунті або під дією сонця, шина, яка вже деструктована, починає псуватись набагато швидше. А якщо зверху на пошкоджену поверхню вона ще й покрита фарбою, така шина починає розшелушуватись ще швидше, що призводить до забруднення довкілля.
"У нас з шин полюбляють робити лебедів або інші фігури. І для того, щоб фарба трималася на шині, то використовують достатньо токсичні фарби з небезпечними органічними речовинами. Коли і лебеді знаходяться на відкритому сонці або з ними контактують діти, вони стовідсотково, як мінімум, виділяють токсичні речовини, які ми вдихаємо. І це дуже негативна практика для міської інфраструктури".
№6: кам’яний ландшафт
Останні роки в місті та приватних садибах стало популярним у дизайнерів робити клумби та зони відпочинку, які повністю закривають ґрунтову поверхню галькою, камінням або плиткою. Неправильне використання цього каменю є негативним фактором, на думку екологів.
"У нас засипають галькою територію і вона має непоганий вигляд, але ґрунт під нею перегрівається, вже стає неможливим вирощування там рослини. Якщо через деякий час цю гальку підняти, можливо, ґрунт ще не втратить повністю свою родючість. Але, в принципі, це щось близьке до того, що ви просто забетонуєте поверхню".
За кордоном гальку викладають зберігаючи можливість вирощувати траву разом з дрібним каменем. Таким чином можна ходити по цьому каменю і менше росте бур'яну. Також експерти відзначають, за умови якщо галька викладена без ділянок з травою, такий ландшафт збільшує перегрівання повітря.
№5: смертельне комбо: агроволокно + камінь
Поєднання агроволокна з кам’яним покриттям в клумбах, або будь-яких зелених насадженнях, є смертельним для ґрунту, вважають екологи. Дуже часто таке поєднання можна зустріти в міській середі у дворах новобудов. Полюбляють поєднувати ці два підходи й на території приватних будинків.
"Це синергія неправильного підходу, тому що агроволокно – це одна функція, камінь – це інша функція. Коли устеляють агроволокно на поверхню ґрунту, а зверху на нього сиплють камінь, ви, звичайно, отримаєте певний результат. Камінь не просочується в ґрунт і у ґрунту немає шансу побороти камінь. Але, по суті, ви ще більше створюєте парник для самого ґрунту, руйнуєте його, і таким чином мікропластик швидше виділяється. Тому що нагрітий камінь нагріває агроволокно і пришвидшується процес його розкладання на мікропластик. По суті ви поєднуєте два найнегативніші з двох підходів, які ми назвали вище".
№4: бетонні покриття в клумбах
Гірше каменю може бути залиття всієї поверхні бетоном, попереджає Владислав Михайленко. У міській середі часто бетоном заливають весь простір навколо кореневої системи дерева та навколо стовбура, щоб не висаджувати газонну траву.
"Це жахлива практика, через бетон не поглинаються дощові води. І в мене завжди виникає питання, а як це дерево взагалі буде пити воду? Звідки воно буде брати воду? Ну, і, знову ж таки, якщо ми кажемо про мікроклімат території, то бетон є найбільшим матеріалом з погляду швидкості нагріву і кількості відданого тепла назовні. Якщо, наприклад, наша одеська бруківка великої товщини довго нагрівається і швидко охолоджується — то бетон натомість дуже швидко нагрівається й інтенсивно виділяє тепло назовні. Тобто це комбо з перегріву території".
№3: паління листя та сухостою
Трійку лідерів найнебезпечніших рішень з погляду екології відкриває спалювання листя. І хоча зараз паління листя стало менше, ніж десять років тому, проте ми все ще часто бачимо такі дії боку приватного сектору, кажуть екологи.
"Чому це негативно, всі знають, але мало хто замислюється, що листя поглинає з довкілля дуже багато забруднювальних речовин і вони залишаються у листовій пластинці зокрема. Тому, коли ви спалюєте листя, особливо сухе, то ви й здійснюєте повернення цих речовин назад у довкілля, в повітря, яким ви дихаєте. При високих температурах деякі речовини трансформуються в більш небезпечні, і тим самим підсилюється їх негативна дія".
№2: пестициди та агрохімікати
Друге місце займають пестициди й агрохімікати, які використовуються в побуті й на прибудинковій території. У правильній консистенції та дозуванні не всі агрохімікати шкодять довкіллю, наголошують експерти. Проте, на їхню думку, садівники дуже часто грішать незнанням, як використовувати пестициди та в який час.
"По-перше, це треба робити тоді, коли рослина спить. Не обробляти пестицидами бруньки рослини. Грунт — це дуже специфічна система. Якщо є дефіцит якогось мікроелемента, то треба вносити речовини, й навіть мідний купорос може не бути шкідливим для ґрунту. Але якщо цієї речовини вноситься занадто багато, то вона магніфікується, накопичується і таким чином порушується баланс. Це буде впливати як на родючість ґрунту, так і може переноситись в рослини, які зростають на цій території".
Спірним рішенням вважають й побілку дерев. Це може як нашкодити, так і захистити дерево, зазначив Владислав. Якщо побілка стовбура здійснюється виключно вапном — це нейтральна речовина, яка не є шкідливою. Натомість за словами еколога, часто в містах однією краскою фарбують бордюри, паркани й білять дерева. У такому випадку на дерево наносяться агресивні компоненти фарби, які можуть зашкодити дереву.
№1: перекопування землі
Перше місце найбільш шкідливих рішень для саду та городу, на думку експертів, посідає перекопування ґрунту. Унаслідок цього руйнується цілісність ґрунтової системи, руйнується гумусовий шар і створюється повітряна ерозія, вважають екологи. Те ж саме відбувається і під час просапування грядок.
"Ми все ще маємо цю традицію, лопатою засунути поглибше в ґрунт, перевернути її й зверху його побити. Щоб наш ґрунт, який є цілісною системою, перетворився на купу-купу руйновищ".
Владислав Михайленко поділився, що за кордоном вже відмовились від цієї практики, а також в багатьох країнах вона є забороненою. На думку експерта, розвинені країни вже давно пішли двома шляхами. Перший це — нульова обробка, коли ґрунт не обробляється, а регулярно мульчується подрібненою дерев’яною корою або дерев'яною тирсою, що підсилює родючість ґрунту, але при цьому не руйнуєте його структуру.
А другий — це часткова обробка. Грунт перепахують тільки частково по лінії. Та лінія, на якій будуть висаджуватись рослини, обробляється. А околиці залишаються недоторканими. В Німеччині пішли шляхом удобрення поверхневого шару ґрунту органічним добривом накшталт гною. Подібним шляхом пішов й український Львів, де утворили компост з органічних відходів, які використовують як добриво на полях. Одещина поки не прийшла до такого рішення, додав Владислав.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
