У Миколаївській області протягом травня-серпня 2024 року втілювали проєкт "Центр культурної спадщини "Єдисан" від ГО "ЕКО Березань". Головне завдання проєкту — дослідити історію та культуру півдня Миколаївщини. Результатом роботи істориків та краєзнавців стала електронна версія Атласу Єдисану. До проєкту долучені десять громад області.
Про це йшлось у етері "Українського радіо. Миколаїв".
Керівник проєкту Олексій Сидорчук говорить, цифрова версія Атласу ЄдисануІсторичний регіон на півдні України, у північно-західній частині Північного Причорномор'я має переваги, оскільки питання історичної спадщини і культурної пам'яті, пов'язаної з Єдисаном, малодосліджене.
"Щоб все нормалізувати, потрібна форма, куди можна вносити зміни. Електронна версія Атласу Єдисану дозволяє створювати різноманітні картки з внесенням актуальних змін. Бо ми вивчаємо, до нас долучаються фахівці і можна вносити зміни на певну дату і добу. Це не кінцева версія Атласу. Карт понад 15. Поки не включили кургани, у нас край курганів, але вони також будуть відображені і змальовані", — сказав Олексій Сидорчук
Як створювалися цифрові карти та як ними користуватися
Розробник електронної версії Атласу Єдисану Іван Голтуренко говорить, створено три форми демонстрації.
"Перше — у програмі QGIS, це відкрита програма, доступна будь-кому. Другий варіант — це роздрукувати ці картографічні матеріали. Третій варіант — використання онлайн ресурсів, як має Google Maps із розміщенням інформації про певний об'єкт. Тобто якщо це Google Maps, людина може просто тиснути на цей об'єкт, цікавитись ним, читати про нього інформацію. Умовно, як Вікіпедія, бачити положення об'єкта і орієнтуватись, де він є у просторі", — розповів Іван Голтуренко.
Друковані матеріали людина може візуально зберігати, пояснює розробник Атласу. Або ж завантажити файли на QGISЦе програма, яка дає змогу працювати з картами, геоданими та просторовою інформацією. і працювати з об'єктами у цій програмі.
Наповнення Атласу
Голова ГО "Об'єднання краєзнавців Миколаївського району" Світовид" Віктор Дробний говорить, працював над змістовним наповненням електронної версії Атласу.
"На момент, коли мене залучили до проєкту, команда Єдисану вже напрацювала карти часів бронзового віку, еліністичних та римських часів. Я їх трохи корегував, та активну участь взяв у створенні карти розташування на землях між Тилігулом та Південним Бугом Чорноморських козацьких військ. Для наповнення використовували доступні нам карти 18-19 століть, документи і сучасні знімки з космосу для орієнтації на місцевості, бо вона змінилась трохи", — зауважив краєзнавець.
Основні місця на мапі — городища, поселення та укріплення, що існували на цих територіях від енеолітуНазва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням виробів із міді до 1793 року. Наприклад, позначені укріплені городища Черняхівської культуриАрхеологічна культура, яка існувала в 100–500 роках нашої ери. Поширена на території лісостепової України між Сіверським Донцем на сході та Дністром, Прутом і вздовж Бугу на заході, римські укріплення на територіях Радсадівської та Нечаянської громад, укріплення і городища, також вся Ольвійська хора часів грецької колонізації Північного Причорномор'я, і на мапі показані два російських редути, пов'язані з російсько-турецькою війною 1735-1737 років, це район Ольшанської громади.
"З історичної точки новим є те, що показано симбіотику заселення і зміну різних культур на територіях сучасних громад Миколаївщини. Показано, що ці території не були пустими, постійно змінювались, показано взаємозв'язки між цими культурами. Наскільки мені відомо, вперше показано Чорноморське козацьке військо, тобто аспект економічного освоєння регіону, зокрема найактивніший у цьому плані Березанський лиман", — каже Віктор Дробний.
Зі слів керівника проєкту Олексія Сидорчука, електронна версія Атласу, що презентували першого серпня, у вільному доступі. Робота з наповнення триватиме. Керівник проєкту каже, з вересня відбуватимуться презентації у громадах. Окрім GIS-Атласу Єдисану команда проєкту планує створити ще й настільну гру для учнівської молоді "Загадки та скарби Єдисану".
Проєкт "Центр культурної спадщини "Єдисан" підсумовано етнофестивалем "Єдисан-Тилігул" у Коблевому 17 серпня, говорить керівник проєкту.
"2023 року ми робили етнофестиваль "Єдисан-Березань", 2024 року — "Єдисан-Тилігул", тобто ми територію Єдисану будемо максимально маркувати, і робити заходи у різних локаціях: в Степівській громаді, в Ольшанській, Радсадівській, Нечаянській, Веснянській тощо".
"І так дійдемо до старовинної столиці Єдисану — до Очакова. Не кажемо про одну Березанщину. Ми хочемо робити заходи, активності на цій культурологічній території, між Тилігулом і Південним Бугом", — розповів Олексій Сидорчук.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
