У селі Агрономія Миколаївської області живе дев'ятирічний Богдан разом з молодшою сестрою Ніколь. Хлопчик бореться з дислексієюСпецифічний розлад навчання, який виявляється у тому, що дитина неправильно розпізнає різні знаки та символи, тому має проблеми з розумінням прочитаного., через яку йому складно читати та розмовляти. Виховує дітей бабуся Віра. Попри відсутність грошей для повноцінної реабілітації, опікунка водить хлопчика до репетиторки вже понад два роки.
Як впливає розлад на життя сім'ї — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
"Дитинка ця була дуже знервована", — так описує першу зустріч з Богданом репетиторка Валентина Доценко. Хлопець не міг ані писати, ані читати.
"Дуже важко було з ним спілкуватися. Почали з малювання. Він почав шпурляти фарби. А коли нашпурлявся, то кажу: "Дивись, який ти художник. Ти вмієш малювати завірюху, не всі вміють, а ти вмієш", — пригадує Валентина заняття понад дворічної давнини.
Зі слів бабусі, у школі Богдану важко концентруватися на уроках, тому, крім репетиторки, з ним додатково працює асистент вчителя. Тим не менш, Віра радіє, що в селі хлопчик з дислексією має можливість розвиватися.
Мовленнєві порушення має і сестра Богдана — Ніколь. Втім, через те, що вона молодша за хлопця, її дефекти легше виправити, каже репетиторка Доценко.
Богдану подобається навчатись.
"Люблю читати, математику й англійську мову. І вишивати".
Вишивання стало справжньою пристрастю Богдана. Він вишив картини "Українка" й "Українець", що хотів подарувати дідусю й бабусі. "Тільки бабусі він подарував, а дідусю не встиг", — каже репетиторка Доценко.
Дідусь хлопця пішов воювати, попри застереження лікарів. Згодом — "відмовили ноги". Під час операції чоловіку відрізали одну ногу. А у жовтні 2023 року він помер, розповідає опікунка Віра.
"Казав, все нормально, що все добре буде. Він любив онуків. Я любила його. Прожили разом 18 років", — говорить Віра.
Попри смерть дідуся, каже репетиторка Валентина Доценко, хлопчик не замкнувся в собі і продовжив навчання. Намагається каліграфічно писати й розв'язувати рівняння.
"Треба просто з ним індивідуально працювати. Дитині важко навчатися, але в ній є така ниточка, за яку він зачепиться і тоді в житті йому може знадобитися", — додає Валентина Доценко.
Валентина та Віра впевнені, що попри всі складнощі Богдан виросте достойною та талановитою людиною.
Логопединя відділення реабілітації обласної дитячої лікарні Алла Щербина каже, кожна пʼята дитина у світі має дислексію. Дітям із розладом складно запам'ятовувати літери, поєднувати символ зі звуком, який він позначає. Також важко поєднувати літери у склади, слова й речення, розуміти зміст прочитаного.
"Факторів і причин багато. Тут є і фактор спадковості, і біологічні чинники несприятливі, які перенесла майбутня мама під час вагітності, під час пологів. Це і різні інфекції, і травми на перших місяцях життя дитини. І неблагополучне соціальне середовище".
Переважно дислексію виявляють у дітей шкільного віку, коли ті тільки починають вчитись читати. У нормі — першокласники за один навчальний рік опановують читання, каже Алла Щербина.
"Діти, в яких є дислексія, потребують 3-4 років. Вилікувати — неможливо. Якщо в дитини є дислексія, то це майже на все життя. Але на ранніх стадіях за комплексної корекції: якщо працює лікар-невролог, логопед-дефектолог, якщо втручається психолог і нейропсихолог, то цей розлад можна скорегувати", — пояснює лікарка.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
