Спортсмени з Миколаєва представлять Україну на Паралімпійських іграх 2024 року, що відбудуться з 28 серпня до 8 вересня у Парижі. Миколаївці виступатимуть у параплаванні та фехтуванні на візках.
З плавцями та фехтувальниками про їхню підготовку до змагань поспілкувались кореспонденти Суспільного.
Анна Гонтар — плавання
Плавчиня Анна Гонтар стала бронзовою призеркою попередніх Паралімпійських ігор в Японії. Дівчина каже, впевнена в успіху і на змаганнях в Парижі.
"Хочу показати гарний результат на Паралімпіаді, але не думаю про місце, яке я там займу. Хочу насолодитися процесом та зробити все можливе, аби Україна пишалася мною", — говорить параспортсменка.
Переважну більшість часу підготовки Гонтар провела у Фінляндії, куди евакуювалася з Херсону під час російської окупації в березні 2022 року. У рамках підготовки до Паралімпіади Анна та її команда поїхала на літній збір до Польщі.
"Кожен день ми працюємо на витривалість, техніку та швидкість. За тиждень у мене було десять тренувань на воді та чотири в спортзалі. На Паралімпіаді в Парижі будуть спортсмени країни-агресорки (Російська Федерація — ред.). Для мене важко бути з ними на стартовій лінії. Але, як показав час, українці — вільні й сильні люди, тому, думаю, будемо в трійці кращих", — ділиться Гонтар.
Дмитро Василенко — плавання
Крайні тренування параспортсмена Дмитра Василенка були в Польщі. Чоловік каже, головне завдання на Паралімпіаді — перевершити свої попередні результати, не дивлячись на складнощі, які принесла повномасштабна війна.
"З початком повномасштабного вторгнення у Миколаєві припинили роботу усі спортивні басейни. Мої тренери були вимушені виїхати за кордон. У мене була запланована міжнародна класифікація, на якій мене помітили тренери Збірної України: Воронцова Оксана Володимирівна та Вдовиченко Геннадій Анатолійович, і запросили тренуватися у місті Кам'янському", — говорить плавець.
"Зараз тренування проходять щодня: вранці та ввечері басейн, додатково — спортивний зал".
Ангеліна Мальцева — плавання
Паралімпіада у Франції стане дебютною для плавчині Ангеліни Мальцевої. Підготовку дівчина розпочала з посилених та тривалих тренувань.
"Вкладаю усі зусилля в підготовку, тому тренування проходять продуктивно. Два рази на день, десять разів на тиждень. Сподіваюся отримати паралімпійську нагороду, буду робити все, щоб показати свій максимальний результат. Поїхала на тренування сама, але вдома мене підтримують мої рідні", — каже плавчиня.
Дмитро Серьоженко — фехтування на візках
Фехтувальник Дмитро Серьоженко говорить, Кубок Світу став крайнім змаганням перед підготовкою до Паралімпіади.
"На останньому змаганні ми з командою здобули сім медалей, особисто я взяв "срібло" в чоловічій шаблі, у фіналі поступився колезі з Польщі", — каже параспортсмен.
Станом на липень 2024 року Дмитро Серьоженко тренується в Києві. Далі — збір у Франції, а потім — старт Паралімпіади.
"Як виглядає мій стандартний день? Зазвичай, маю одне тактико-технічне й одне фізичне тренування. Проте, на мій погляд, зараз мені треба перш за все "підтягнути" психологію, тому посилено займаюсь з психологом", — розповідає чоловік.
"Наявність спортсменів з країни-агресора на Паралімпіаді, звичайно, нічого приємного в собі не несе. Але коли ти хочеш перемогти, то не звертаєш на них особливу увагу, ти борешся перш за все з самим собою".
Олег Науменко — фехтування на візках
Як тільки фехтувальник Олег Науменко отримав ліцензію на Паралімпіаду, то одразу почав інтенсивні тренування.
"Разом із тренером ми переглянули відео зі змагань, найголовніші спаринги, проаналізували бої, скоригували програму тренувань".
"За цей час ми провели один тренувальний збір у Польщі. Там же я взяв участь у відкритому чемпіонаті, де здобув срібло і бронзу. Це хороший досвід. Хотів би подякувати польській збірній, вони нас завжди радо приймають у себе, запрошують на свої тренування і змагання, завжди цікавляться чим нам допомогти. Особливо після початку повномасштабного вторгнення. Так є відчуття, що ми в цій трагедії не самі", — розповідає параспортсмен.
За словами Науменка, для нього це буде вже третя Паралімпіада.
"Із першої я привіз бронзу. Друга була менш успішна, тоді з командою ми вилетіли буквально перед четвіркою. І це найгірші відчуття. Зараз мені б дуже хотілось показати гарний результат. Можу сказати, що я буду працювати на максимум і сподіваюсь доля мені за це віддячить. Представляти Україну на змаганнях у такий складний час — це велика честь і відповідальність. Завжди хочеться показати результат, нагадати про війну в Україні іноземним ЗМІ та своїм колегам-спортсменам", — каже чоловік.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
