У Миколаївському обласному музеї імені Василя Верещагіна відбувся вечір пам'яті до 90-річчя заслуженого художника України Анатолія Завгороднього.
Донька художника Ганна Павлова говорить, що цінувати роботи батька почала тоді, коли його не стало: "40 – 50 років тому я цінувала його роботи, мені дуже подобалось його море. Море, вода, пейзажі... мені було байдуже якою олією він писав, гуашшю чи маслом. Його роботи пронизані світом, добротою. Як дочка, я на його роботи не дивилась, мені було байдуже, що він малює. Його роботи і його творчість я оцінила тоді, коли його не стало."
На вечір пам’яті прийшов Тарас Кремінь, його батько дружив з Анатолієм Завгороднім.
"Тихий, пронизливий голос, поміркований. Надзвичайно начитаний і веселий чоловік, прекрасна людина з глибоким серцем і душею. Дуже часто бував у нас вдома і я з дитинства знав дядю Толю, Анатолія Петровича, як людину надзвичайно талановиту і обдаровану. Я пригадую, як він дарував мені свої пензлі, дозволяв мені малювати на картоні у нього в майстерні. Отакі незабутні дитячі враження, вони залишаються звичайно на все життя"., - каже Тарас Кремінь.
Анатолій Завгородній першим серед художників Миколаївщини отримав звання заслуженого. Директор обласного музею ім. В. Верещагіна Сергій Росляков каже: "Постать легендарна і постать, дійсно, славетна, тому що він був до того ж високого рівня майстер, якого можна порівнювати з будь-яким художником. Він був чудовий, і майстер колориту, і майстер тонового живопису, і він безліч створив творів нашого регіону, особливо навколишнього водного простору - це і Очаків, і Березань, і наш Південний Буг, і Інгул. Це його була стихія".
Виставка робіт Анатолія Завгороднього триватиме до початку січня 2020 року. На вечір пам'яті зібралось понад 40 людей - друзі, колеги та шанувальники творчості художника.
Авторка - В. Гурова, операторка - Ю. Кускова
