Перейти до основного змісту
Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду
Власник яхти "Гангут" Олександр Апостолов. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

У Миколаївському обласному яхт-клубі почали спускати на воду дерев’яні крейсерські яхти, яким перебування у воді необхідне для підтримання технічного стану. Станом на 22 травня вихід в акваторію заборонений.

Про це кореспондентам Суспільного розповів директор яхт-клубу Олег Стефановський.

Яхти у Миколаївському яхт-клубі не виходили на воду з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 24 лютого 2023 року. Більшість з них, за словами яхтсменів, через перебування на стоянці, покриваються тріщинами, облущуються та псуються.

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду
Фарба на корпусі полущилася і утворилися тріщини. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

За словами капітана судна "Гангут" Олександра Апостолова, таке може трапитися з дерев'яною яхтою, якщо рік та більше її не спускати на воду. Його яхта побудована в середині 80-х років. Довжина — 7,5 метрів. Чоловік перед спуском судна виконав профілактичні роботи.

"Від спеки потрібно захищати корпус водичкою. Якщо не зробити цього, то восени будуть суцільні дірки. Ми застосували поліуретанові герметики, вони дуже добре працюють на воді. Але не працюють на суходолі. Пересихає, розсихається корпус", — розповів Олександр Апостолов.

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду
Олександр Апостолов показує тріщини судна, які обробив герметиками. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

Коли яхту спускають на воду, човен всередину набирає воду. Гакову обойму не відчеплюють, інакше судно може потонути. В такому положені яхта перебуватиме дві-три доби. Періодично з неї треба буде вичерпувати воду.

Станом на 22 травня на воді стоять чотири дерев'яні яхти. Вони без вітрильного озброєння закріплені до пірсів. Так відбувається процес "набрякання". Тобто волога потрапляє на деревину, яка набухає, внаслідок цього щілини змикаються.

"Вони стоять без щогл, без вітрильного озброєння. Задача їхнього перебування на воді — це їхнє збереження. Щоб вони взяли воду і перебували в цьому середовищі", — пояснив яхтсмен Костянтин Гарнага.

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду
Після спуску, у яхту набирається вода, яку треба вичерпувати. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

Яхти на балансі обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту. За словами директора Миколаївського обласного яхт-клубу Олега Стефановського, за кожним бортом закріплений екіпаж досвідчених яхтсменів, які в цілому за човнами і доглядають.

"Одна із домовленостей з яхтсменами, бо більша частина яхт крейсерських — вони є власністю нашої школи, вони у нас перебувають на балансі. Тому ми складаємо договори з капітанами і одна з головних умов — за кожною яхтою закріплена певна кількість дітей, вихованців нашої школи. Які проходять практику вже на цих великих яхтах", — сказав Олег Стефановський.

Аби зберегти судна у Миколаївському яхт-клубі, їх спустили на воду
Судна, спущені на воду у Миколаївському яхт-клубі. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв

Станом на 22 травня в обласному яхт-клубі базуються близько тридцяти яхт. Їх кількість варіюється в залежності від ситуації з обстрілами, говорять яхтсмени. Хтось суходолом вивозить човни, хтось навпаки домовляється про місце стоянки. Виходити в акваторію мають право тільки рибоохоронні патрулі, військові, поліція, рятувальники та екологічна інспекція.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок