25 червня у селі Лимани Миколаївського району Миколаївської області відбувся круглий стіл щодо наслідків функціонування шламосховищ глиноземного заводу (МГЗ).
Учасники обговорили проблемні питання як зберігати та поводитись із відходами виробництва глинозему.
Проти будівництва нового шламосховища виступає миколаївець Ілля Зелінський. Чоловік на своїй сторінці у "Фейсбук" розмістив відео, на якому видно, що після зливи калюжі біля шламосховища МГЗ червоного кольору.
"Проблема, вона не одна, екологічна на всю область. Але, на мою думку, вона одна із масштабних на півдні України. Коли йшли рясні опади в Миколаївській області, ми виїжджали сюди, на узбережжя лиману, де фіксували, в буквальному сенсі слова, калюжі зі шламу, які тісно контактують з водою, з нашим лиманом. Що є по факту акваторією Чорного моря", – сказав Ілля Зелінський.
Через скарги місцевих жителів та учасників громадської організації "СТОП Шлам" працівники Державної екологічної інспекції провели позапланову перевірку МГЗ стосовно будівництва ставка-накопичувача. Виявили порушення: будівництво ведеться без оцінки впливу на довкілля.
"Основні засади цього припису стосується того, щоб не будувати до отримання оцінки впливу на довкілля. Для будівництва цього ставка-накопичувача були вийняті з ґрунту, змішані відходи, які розміщені на території заводу. Приписом також вимагаємо їх інвентаризувати та належним чином визнати небезпеку їхню. Або заховати, або утилізувати, в залежності від класу небезпеки", – розказав перший заступник директора Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Владислав Мартиченко.
В обговоренні взяли участь представники глиноземного заводу. З журналістами спілкувалась начальниця юридичного відділу МГЗ Оксана Карпенко. Жінка зачитує висновок інституту медицини та праці імені Кундєєва та наукового центру превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя: "Висновок містить інформацію щодо речовин, що містяться в шламі та вказано, скільки міліграмів на кілограм шламу цих речовин, але ці речовини можуть бути шкідливими для людей тільки при певних умовах. Наприклад, при перевищенні дози негативного впливу в шламі".
Адвокат Адвокатського об’єднання "Greco" Артемій Воробйов розповів, що за результатами експертизи, яку провів Київський науково-дослідний інститут, в шламі, який залишається після переробки сировини на МГЗ, знайшли небезпечні речовини: сполуки шестивалентного хрому, сполуки цинку, селену, кадмій, меркурій, свинець, миш'як.
16 червня Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу взяла проби води поблизу першого шламосховища, яке розташоване на території заводу, на березі Бузького лиману. Результати перевірки оприлюднять на початку липня 2021 року.
Що відомо
- ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" - найбільше в Україні та одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії. Для потреб Миколаївського глиноземного заводу планується побудувати біля Миколаєва ще одне сховище для відходів від обробки бокситів і виробництва глинозему - червоного шламу.
- Згідно з даними Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації у 2020 році завод визнано найбільшим забруднювачем повітря на Миколаївщині.
- В травні 2021 році громадська організація "Стоп шлам" подала позов до суду вимагаючи матеріальної компенсації від заводу в розмірі 9 мільярдів гривень. 25 травня Заводський районний суд Миколаєва задовольнив позов громадської організації та зобов’язав керівництво заводу виплатити компенсацію. Керівництво МГЗ з рішенням суду не згодне – подаватимуть апеляцію.
Читайте нас у Telegram
Підписуйтеся на Суспільне Миколаїв у Viber
