Забруднення води через затоплення російських суден, уламки боєприпасів та міни у прибережних зонах — це лише частина наслідків повномасштабної війни для Чорного моря. У ньому живуть понад 5 тисяч видів організмів, а для збільшення біорізноманіття у лиманах екологи створюють штучні рифи. У море впадають річки Причорномор’я, Південний Буг та сім лиманів з Миколаївської області.
У Міжнародний день Чорного моря розповідаємо, що впливає на забруднення моря, як лимани пов’язані з морською екосистемою та навіщо потрібні штучні рифи.
За словами заступника директора з науки Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, на екосистему моря вплинули щонайменше три фактори — підрив Каховської ГЕС, затоплення крейсера "Москва" та аварія танкерів в Керченській протоці.
"Наші дані об’єднані, супутня інформація та математичне моделювання показували, що ці плями, які ми побачили на супутнику, потрапляють на територію узбережжя Криму. Також у той час було виявлено мазут на Одеському узбережжі — це ближче до Дунаю та потім також в Одеській затоці", — говорить Віктор Коморін.
Вплив водойм Миколаївщини на море
На Чорне море впливають і водойми Миколаївщини, каже Коморін.
"Тут ми можемо спостерігати цвітіння води, тут же підвищуються концентрації токсичних речовин. Тобто Дніпро-Бузький лиман свого часу став чимось на зразок буфера, де на дні та узбережжі накопичувалося, скажімо так, найбільш небезпечне для Чорного моря. І зараз він поступово віддає це, з огляду на ті природні чинники, які існують", — розповідає заступник директора.
На території Миколаївської області — сім лиманів, Південний Буг та річки Причорномор’я, води яких стікають у Чорне море. Однією з причин забруднення моря є стоки вод з восьми миколаївських комунальних очисних споруд міста.
"Є стоки, які скидаються без очищення. У тому числі — частина стоків Миколаївського водоканалу (90 відсотків — ред.), який є основним забруднювачем водних ресурсів Миколаївської області. Цей стік значно впливає на якість поверхневих вод Чорного моря", — говорить заступник начальника управління екології ОВА Дмитро Мац.
Понад десять штучних рифів для відновлення Чорного моря представники громадського об’єднання "Кінбурн" зробили на Тилігульському лимані, каже голова об’єднання Микола Грубий.
"За другий рік досліджень штучних рифів у Тилігульському лимані ми маємо певні показники. За перший рік рифи обросли фітопланктоном. За другий рік моніторингових досліджень спостерігається наростання біомаси мідій, яка, своєю чергою, слугуватиме фільтратором для акваторії", — розповів Микола Грубий.
З початку 2025 року у річках Миколаєва лабораторія моніторингу вод відібрала 162 проби для здійснення загального аналізу. За словами начальника відділу водокористування регіонального офісу водних ресурсів Дмитра Єфімова, він дозволяє виявити забруднювальні речовини, які з річок потрапляють у Чорне море.
"За результатами, якщо брати по окремих групах, то за нітратною групою, за фосфатами та за важкими металами перевищень не було зафіксовано цього року. Перевищення у нас зафіксовані за органічними речовинами, в основному це природний вплив — активне цвітіння водоростей влітку та змив з поверхні берегів під час дощів".
Дрейфуючі міни в морі
У Миколаївській області доступ до моря закритий через мінну небезпеку. З 2022 року водолази ДСНС обстежили понад три тисячі гектарів прибережної зони. Акваторія регіону розмінована частково, розповідає начальник відділення підводного розвідування Володимир Козирєв.
"Під час обстеження було виявлено такі вибухонебезпечні предмети, як протитанкові міни та протипіхотні міни. Також знаходили протидесантні річкові міни, залишки реактивних систем залпового вогню, артилерійські снаряди, скажімо так, стрілецьку зброю з набоями та військову техніку", — каже Козирєв.
За його словами, в Одеській області мін набагато більше, ніж у Миколаївській. Обстеження акваторії регіону на наявність вибухонебезпечних предметів ускладнюється замуленістю водойм.
"У нас (в Миколаївській області — ред.) більша загроза йде від дрейфуючих мін, які знаходяться в акваторії переважно Херсонської області, бо там ворог заклав велику кількість мін".
З Києва до Одеси у відрядження приїхала Марина. З її слів, оскільки море частково заміноване, люди мають самі дбати про власну безпеку.
"Якщо ти бачиш табличку "Заборонено" і лізеш туди, то самостійно приймаєш рішення про можливі наслідки. Коли дивишся на горизонт, розумієш, наскільки ти маленький у цьому світі", — розповідає Марина.
Протягом 18 років одесит Павло був моряком. Нині приходить до моря порибалити.
"Менше стало можливостей, бо от сюди можна прийти порибалити, а десь в іншому місці — не можна: загороди стоять, не пускають, бо там мінна загроза. От одна камбалка маленька, така на сковорідку, і якраз поїсти. А так ловимо бички. Чорне море — у моєму серці".
З 2025 до 2030 року в Україні діятиме проєкт, який передбачає модернізацію або будівництво нових очисних споруд на підприємствах, які забруднюють водойми, та посилення охорони прибережно-захисних смуг. Крім того, планується екологічне оздоровлення річок, зокрема розчищення русел, підтримання природних водотоків, заліснення берегів та ліквідування сміттєзвалищ, говорить Дмитро Єфімов.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
