Коли в ніч проти третього березня 2014 року, підняті по тривозі їхали на Херсонщину, ніхто не думав, що сусідня держава розпочинає війну. У сьому річницю виїзду 79-ї окремої десантно-штурмової бригади в бік Криму, своїми спогадами про події поділився колишній військовослужбовець бригади Євгеній Шамшин із позивним Комиш.
У ніч проти 3-го березня 2014 року Перший батальйон 79-ї окремої десантно-штурмової бригади підняли по тривозі.
"Близько третьої години ночі нас підняли по тривозі, дали буквально 30 хвилин на збори. Ми отримали боєприпаси, завантажили Урали і висунулися. Висувались через друге КПП, тому що в районі основного КП стояли, не знаю як їх назвати, тітушки, – вони не давали нам виїжджати, не давали відкрити ворота. І ми тихо виїхали в ніч на Херсон", – розповів Євген Шамшин.
Підрозділ направили до Чорнобаївки. Там, говорить Євген, курирували зліти та посадки літаків та гелікоптерів. За кілька днів отримали наказ висуватись на кордон із Кримом.
Подробиці в репортажі кореспондентів Суспільного
Авторка: Валентина Гурова, оператор: Юлія Філімон
На початку травня з кордону із Кримом підрозділ направили на Донеччину. Незабаром почались бойові виїзди.
"Ми стояли просто у футболках, шортах, капцях…Там просто навчали копати окопи і нічого більше. Вийшов командир і каже: «Хлопці, у нас перші втрати». Коли нам сказали, що за два дні у нас вихід, ми розуміли, що рухаємось ми в смуток. І перший наш виїзд був – Савур–Могила", – розповів Євген Шамшин.
Читайте також: "У Миколаєві вшанували пам’ять загиблих українських захисників"
Євген Шамшин говорить, що служити мріяв завжди, тож коли у 2012 році дізнався про набір до 79-ї бригади, не вагаючись покинув навчання у виші і вступив до лав ЗСУ, попри війну та всі важкості служби про свій вибір ніколи не шкодував.
