Цього року у Львові та області продовжили декомунізацію. Зокрема, у Львові перейменували понад півсотні вулиць, проводять ексгумацію поховань воїнів червоної армії, а також демонтовують монументи, присвячені, переважно, радянським солдатам. В області вже знесли більшість символів радянського режиму.
Суспільне дізналося як відбувалася декомунізація у Львові та області впродовж року.
Декомунізація у Львові
У 2023 році падали радянські стели та зникали з вулиць пам’ятники комуністичного режиму. Уже декілька років поспіль демонтовані скульптури привозять на подвір’я музею тоталітарних режимів "Територія терору".
Радянські воїни і барельєфи, скорботні матері, "червоні" зірки та серпи з молотами — загалом у музеї зберігається близько 70 експонатів тоталітарної скульптури, говорить директорка музею "Територія терору" Ольга Гончар.
"Це — основні маркери присутності радянської влади у Львові: Монумент Слави, Пагорб Слави. Також зірка з Марсового поля і ряд таких монументів, наприклад, як пам’ятник космонавтиці. Також у нас є вітражі з палацу "Погулянка" і деякі об’єкти із палацу Хоткевича. Цікавляться міжнародні різні гості. Їм дуже цікава ця колекція. Дослідники, мистецтвознавці, художники. Також це є такою фотозоною, всі хочуть з ними фотографуватися", — каже директорка музею "Територія терору" Ольга Гончар.
З останніх демонтованих монументів Львова – пам’ятник космонавтці. Його встановили у 1980 роках минулого століття на вулиці, яка тоді була названа на честь Валентини Терешкової. Зараз колишня космонавтка — депутатка Держдуми Росії.
Крім того, у Львові з "Пагорба слави" забрали три радянські скульптури: "Мати-Батьківщина", "Воїн з прапором" та "Присяга". Та декомунізація – це не лише демонтаж монументів, каже перший заступник мера Львова Андрій Москаленко.
"Ми підходили до деколонізації у кількох напрямках. Перший – це є топоніміка. Ми фактично перейменували 53 вулиці в нашому місті. Ми працюємо, ви знаєте, що займаємося ексгумацією на так званому колишньому Марсовому полі. Тобто, це дуже складні роботи, які тривають у декілька етапів", — розповідає заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Ситуація з декомунізацією на Львівщині
По Львівській області за цей рік вдалося демонтувати більшість об'єктів комуністичної пропаганди. Загалом робоча група при Львівській ОВА на початку року нарахувала 311 радянських символів, що підлягають знесенню, каже секретарка робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.
"Найбільшим є Львівський район, тут колишніх 5 районів, і тут було найбільше цих пам’ятників. Їх там було понад 70. Але також було дуже багато таких пам’ятників у Червоноградському районі. Лопатинська громада має ще 5 обʼєктів і по одному Радехівська та Новороздільська. Памʼятників, на яких зображені радянські солдати, на Львівщині більше нема", — каже секретарка робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.
Масово встановлювати пам’ятники радянська влада почала по завершенню Другої світової війни. А найбільше — наприкінці 1950-початку 1970 років минулого століття, з акцентом на глорифікацію Дня перемоги, говорить історик, член робочої групи з дерусифікації та деколонізації при Львівській міськраді Василь Кметь.
"Оці радянські пам’ятники мали ідеологічну мету і переслідували ціль не стільки вшанувати пам’ять тих, хто загинув, скільки промаркувати територію певними імперськими сюжетами. Ці пам’ятники могли асоціюватися з так званою матір’ю-батьківщиною, це жіночі постаті. Дуже популярним став такий сюжет з трансформованого з християнського сюжету "пієти". Зображення сюжету "Не ридай мене, мати", — каже член робочої групи з дерусифікації та деколонізації Василь Кметь.
За його словами, таких пам'ятників було багато. Вони встановлювалися не на місцях, де відбувалися реальні битви, а там, де було потрібно.
Усі радянські монументи та символи на Львівщині планують демонтувати впродовж декількох місяців.
