На Львівщині від початку 2026 року лабораторно підтвердили два випадки хантавірусної інфекції. Один із пацієнтів не виїжджав за межі області, інший подорожував за кордон. Обидва пацієнти вже завершили лікування та почуваються добре.
Про це розповіла Суспільному генеральна директорка Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Наталія Іванченко-Тімко.
"Хантавірус – це давно відома вірусна інфекція, яку ми навчилися діагностувати. Якщо результати обстеження на лептоспіроз є від'ємні, то ми паралельно обстежуємо на хантавірус, щоб не пропустити випадки. Серед двох людей, які потрапили із підозрою на лептоспіроз у заклади охорони здоров'я Львівщини, при лабораторному обстеженні виявили хантавірус. Один із хворих не виїжджав за межі Львівської області, друга людина подорожувала в інші країни", — розповіла Наталія Іванченко-Тімко.
За її словами, вакцинації проти хантавірусу наразі немає, тому пацієнтам призначають симптоматичне лікування. Вірус передається через інфікованих гризунів — зокрема через їх сечу, слину чи фекалії, які можуть потрапляти на продукти харчування.
Водночас медикиня зазначила, що окремі різновиди хантавірусу можуть передаватися від людини до людини при тісному контакті. Вона навела приклад випадку на лайнері, де інфікувалися восьмеро людей, троє з яких померли. За її словами, люди тривалий час перебували в одному приміщенні та мали тісний контакт, через що, ймовірно, і відбулося зараження.
Як розповів Суспільному доцент кафедри мікробіології Львівського медичного університету імені Данила Галицького Юліан Конечний, на круїзному лайнері в Атлантичному океані був саме новий штам вірусу.
"Цей варіант вірусу називається Андес і він власне більше поширений у Південній Америці, звідси і назва його. Він може передаватися від людини до людини повітряно крапельним шляхом. Нульовим пацієнтом був орнітолог, який спостерігав в Аргентині за птахами і він випадково вдихнув сечу гризунів, там були гризуни і сеча створила аерозоль в повітрі і він це видихнув й таким чином він заразився новим варіантом вірусу", – каже доцент кафедри мікробіології.
Як наголосила Наталія Іванченко-Тімко, для профілактики хантавірусу та інших гострих кишкових інфекцій важливо дотримуватися правил гігієни, термічно обробляти м’ясні та рибні продукти, кип’ятити воду та не вживати воду з невідомих джерел.
"Як правило, є підвищення температури тіла, болі в м'язах, тобто грипоподібний стан. Може бути зменшення кількості виділеної сечі, ураження легень, задишка, кашель. Якщо сильно уражаються нирки, то сеча може навіть повністю перестати виділятися. Також притаманний геморагічний синдром — від судинних зірочок на шкірі до сильніших кровотеч. Але жодного масового поширення цієї хвороби наразі ніхто не очікує", - розповіла медикиня.
За словами Наталії Іванченко-Тімко, людей поміщають у карантин через інкубаційний період хантавірусної інфекції, який у середньому триває 2–3 тижні, але може сягати до 50 днів. У цей час за пацієнтами спостерігають та проводять лабораторні обстеження.
"Він уражає клітини організму, до яких він чутливий, тобто тропний. Розповсюджується і потрапляє в мізеву тканину, в лімфатичні судини, зокрема тропної долегеневої тканини, до нирок. Викликає запальний процес у цих органах і системах, і організм реагує підвищенням температури тіла та іншими симптомами", - зазначила директорка.
За словами Наталії Іванченко-Тімко, впродовж 2025 року офіційно не було зафіксовано жодного випадку хантавірусної інфекції. Водночас у 2022–2023 роках в області були підтверджені випадки цього захворювання.
