Сьогодні, 17 квітня, у Шевченківському суді Львова відбулося засідання у справі обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон В'ячеслава Зінченка. Перед допитом Зінченка і судовими дебатами адвокат Ігор Сулима подав заяву про відвід колегії суддів через нібито їхню упередженість. Суд відмовив.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зали суду.
По 10:00 В'ячеслава Зінченка доправили до зали суду у супроводі нацгвардійців. Перед початком засідання він поспілкувався з мамою.
На засідання прийшов адвокат Зінченка Ігор Сулима. До останніх двох засідань від долучався онлайн, ще два перед тим він пропустив через відрядження.
Також серед присутніх — прокурори Олена Данилів та Дмитро Петльований та адвокатка Софії Особи Наталія Романик. Засідання вирішили проводити без ще одного адвоката Зінченка Володимира Вороняка, він вкотре подав клопотання, де вказав, що відсутній через стан здоров'я.
Сьогодні 17 квітня через електронний суд захисник Сулима в інтересах підзахисного подав заяву про відвід складу колегії суддів Шевченківського районного суду у цій справі.
Аргументи адвоката Сулими
За словами адвоката Ігоря Сулими, сторона захисту вбачає порушення принципу змагальності.
"Суд систематично і без належної мотивації відмовляє стороні захисту у виклику та допиті свідків захисту; виклику оперативних працівників, які брали безпосередню участь у слідчих діях та проводили оперативно-розшукові заходи на досудовому слідстві; виклику та допиті експертів, слідчих та інших працівників поліції, в тому числі, які безпосередньо були присутні та брали участь в огляді місця події; витребуванні письмових та інших доказів, а також їх доступів; призначенні необхідних справі експертиз. Такі дії явно несуть процесуальну нерівність між сторонами", — пояснив він.
Також, за його словами, суд невмотивовано відмовляє стороні захисту в клопотаннях та розглядає їх формально, без належного аналізу та без повної правової оцінки. Зокрема, він навів приклад, що сторона захисту подавала клопотання про допит співкамерників Зінченка, які були з ним в ізоляторі тимчасового тримання №4 у Пустомитах, де проводились негласні слідчі дії.
"Але нам не тільки не дозволили їх допитати, нам навіть не дали доступу до матеріалів, які свідчили про підстави тримання тих осіб разом із Зінченком, так як до нього були застосовані заходи безпеки і він мав утримуватись в камері без сторонніх осіб. Суд нам відмовив, як і у всьому", — зазначив адвокат Зінченка.
Також, за його словами, підставою для відводу суддів є відмова у призначенні експертиз.
"Ми дійсно на цьому наголошували неодноразово, що є суцільні суперечності та взаємовиключні докази. Тобто це і балістична експертиза, і портретна експертиза. Неодноразово були подані клопотання про витребування доказів і з Винницького НДЕКЦВінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, який проводив ці експертизи, але нам суд відмовляє. Ми розуміємо, що суд буде давати оцінку цьому доказу в нарадчій кімнаті, але коли є такі суперечності, ми вбачаємо те, що вони мають бути усунуті шляхом призначення додаткових або повторних експертиз, а нам було відмовлено", — продовжив він.
Адвокат наголосив ще й на систематичному невмотивованому продовженні тримання під вартою.
Він також вказав на те, що суд ігнорує прохання адвокатів не призначати розгляд справи на кілька днів підряд, адже обидва захисники живуть в Івано-Франківську.
"Справа призначається 15, 16, 17 числа. Ми працюємо до 4-5 години. Поки вертаєшся додому, ти не можеш підготуватися до наступного судового засідання, але суд говорить весь час, що ми не подаємо докази, ті чи інші заперечення. А коли ми їх маємо подати? У мене немає просто фізично часу для того, щоб я міг підготуватися і це зробити. Крім того, в мене ще є десяток справ, які теж потребують уваги моїх підзахисних і на які я теж маю виділяти час, щоб реалізувати їхнє право на захист", — зазначив Сулима.
Отже, за словами захисника, суд порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини. Відповідно до цієї конвенції, кожен має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом, а також право брати участь у судовому процесі на рівних зі стороною обвинувачення.
"В нас уже тривалий час триває судовий розгляд, але всі клопотання сторони обвинувачення суд задовольняє, всі клопотання сторони захисту і обвинуваченого — суд відхиляє. Таке незабезпечення права на захист є грубим порушенням (...) Сукупність вказаних порушень свідчить про несправедливість процесу", — завершив він.
Зінченко додав, що йому видається дуже дивним, що саме перед днем народження Ірини Фаріон призначаються судові засідання шість робочих днів поспіль.
Аргументи сторони обвинувачення
Прокурор Дмитро Петльований зазначив, що Кримінально-процесуальний кодекс чітко визначає підстави для відводу суддів.
"Є підстави очевидні, такі як родинні зв'язки, але є, я так розумію підстава, на яку посилається сторона захисту, це є "інші обставини, які викликають сумніви в неупередженості суддів". Обґрунтовуючи таку підставу для відводу, сторона, яка його заявляє, повинна пояснити, в чому саме ці обставини полягають", — сказав він.
Після цього він перейшов до аналізу аргументів Ігоря Сулими. Перше — порушення принципу змагальності, що, за словами адвоката Зінченка, полягає у відмові в ряді клопотань.
"Порушення принципу змагальності було би тоді, якби це клопотання взагалі б не було розглянуте судом і не було прийнято до розгляду", — зазначив Дмитро Петльований.
Щодо допиту свідків сторони захисту, він нагадав, що в суді допитували двох свідків захисту з метою забезпечення принципу змагальності. Також було допитано експерта, який проводив портретну експертизу, експерта, який здійснював одорологічну експертизу, фахівця, який проводив лінгвістичну експертизу, того, який проводив хімічну експертизу сплаву металів.
"Усі ці експерти були допитані за клопотанням сторони захисту. Тому в чому тут порушення принципу змагальності? Усе зводиться до того, що сторона захисту не погоджується з вмотивованими ухвалами суду, рішеннями суду і намагається заявою про відвід підмінити подальшу апеляційну скаргу", — заявив прокурор.
Стосовно відмови в допиті співкамерників Зінченка, а також у повторних експертизах, за його словами, в цьому випадку стороною захисту було подане необґрунтоване клопотання, на що отримали відмову. І незгода з рішенням суду не є підставою для відводу.
Щоб спростувати звинувачення Сулими у невмотивованому продовженні найсуворішого запобіжного заходу, прокурор нагадав, що за увесь час судового розгляду сторона захисту подала лише одну апеляційну скаргу на таке рішення, хоча має таке право.
"Якщо сторона захисту вважає, що така ухвала і всі попередні ухвали були незаконні, необгрунтовані і невмотивовані, чому тільки один раз подана апеляційна скарга. І знову ж таки ця апеляційна скарга, яка була подана, вона була повністю відхилена апеляційним судом, чим підтверджена законність і мотивованість ухвали суду про продовження запобіжного заходу", — сказав він.
Також Дмитро Петльований прокоментував призначення судових засідань кілька днів поспіль.
"Жодна норма КПК не регулює, скільки часу має надавати суд у перерві між засіданнями. Є принцип безперервності судового розгляду і правила розумних строків. В січні-лютому жодного засідання взагалі не відбулось. Що заважало впродовж двох місяців готуватися? (...) З грудня 2024 року сторона захисту на жорсткому диску має повністю всі матеріали досудового розслідування. Стороною обвинувачення в ході судового розгляду жодного документа, жодного клопотання, жодного відеозапису, який би не входив у ті матеріали, які були надані, долучено не було. Що заважало з грудня 2024 року бути готовим до розгляду доказів та клопотань? Ми в таких самих часових рамках як сторона захисту. Мені клопотання сторона захисту надсилає о 8 ранку перед судовим засіданням. Я ж не говорю, що це порушення з боку суду і ненадання мені часу на підготовку?" — зазначив чоловік.
Повернувшись із нарадчої кімнати, стороні захисту відмовили у відводі колегії суддів. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає.
Повторна відмова від показів
Суддя Петро Невойт заявив, що суд перейшов до стадії надання показань обвинуваченого у судовому засіданні:
"Ми пам'ятаємо про те, що обвинувачений відмовився давати показання у зв'язку з тим, що захисник був на відеозв'язку. На сьогодні захисник є в судовому засіданні. Суд вкотре роз'яснює право обвинуваченому дати показання в судовому засіданні. Також, згідно зі статтею 63 Конституції України, обвинувачений має право відмовитися давати показання щодо себе. Отже, стадія допиту обвинуваченого".
В'ячеслав Зінченко сказав, що відмовляється давати покази через відсутність адвоката Володимира Вороняка. Тривалий час він перебуває на лікарняному і не з'являється на засіданнях.
"У зв'язку з відсутністю мого другого захисника на даному етапі розгляду справи від дачі показів я відмовляюсь. В подальшому я бажаю дати покази, але пізніше і в присутності мого другого захисника", — сказав Зінченко.
Продовження засідання: клопотання і нове голодування Зінченка
Головуючий суддя пояснив, що, учасники судового провадження можуть доповнити судовий розгляд. Він зазначив, що надійшло клопотання адвоката Сулими щодо витребування у Вінницького НДЕКЦ МВС методики проведення одорологічних досліджень.
"Якщо суд прийде до переконання, що ми можемо витребувати цю методику і дослідити в судовому засіданні, тоді ми зрозуміємо, чи ця експертиза проводилася повним і належним чином. Прошу суд задовільнити клопотання, витребувати у Вінницького НДЕКЦ затребувану інформацію і визначити строк подачі до суду, долучити до кримінального провадження та дослідити методику в закритому судовому засіданні", — сказав Ігор Сулима.
Прокурор відповів на це, що у відповіді Вінницького НДЕКЦ вже роз'яснили причини відмови. Там зазначили, що методика не може бути надана стороні захисту через конфіденційність.
"Водночас методика розроблена науковцями і експерт використовує методи, які передбачені цією методикою, на власний розсуд, тобто в методиці є методи, їх може бути 10-20-30. Експерт вибирає з них ті, які, на його думку, ґрунтуючись на його спеціальних знаннях та освіті, він використовує при проведенні того чи іншого виду дослідження чи того чи іншого об'єкта. Тому як можна надати оцінку методиці та діям експерта, не будучи експертом, я не знаю. Я вважаю, що таке клопотання є необґрунтованим і не відповідає вимогам КПК, тому прошу його відхилити", — додав Дмитро Петльований.
Його підтримала прокурорка Олена Данилів:
"Сьогоднішнє клопотання, на мою думку, знову зводиться до таких банальних фраз захисника: витребуйте мені методику і, може, я тоді знайду, з яких би підстав мені оскаржити висновок, який не на мою користь. Це десь так виглядає".
Вона додала, що експерт несе кримінальну відповідальність за проведену експертизу, зокрема за дотримання методики, за правильність дослідження і за висновки, які він дає. Тому, за її словами, в принципі немає підстав витребувати цю методику і досліджувати її в судовому засіданні і закликала суд відмовити в клопотанні.
Після цього Ігор Сулима повідомив про ще одне клопотання щодо таємного свідка, який розповідав, що вигулюючи собаку в районі вул. Малоголосківської, зустрівся з хлопцем, якого він згодом ідентифікував як Зінченка.
"Захист ставить під сумнів взагалі покази цього свідка. (...) Я небезпідставно прошу дослідити відео з камер спостереження по вулиці Малоголосківській, 25 і дати можливість захисту коментувати, щоби суд переконався в тому, що дійсно свідок протягом 10-19 липня жодного разу не фіксується на камерах і переодягнутий чоловік виходить якраз із зовсім іншої стежини. Прошу задовольнити це клопотання, бо без нього ми не зможемо переконатися в правдивості слів свідка. Прошу дослідити в судовому засіданні відео з камер спостереження з 10 по 19 липня 2024 року та відеозапис слідчого експерименту з свідком. І тоді суд зможе переконатися, що свідок з незрозумілих причин дає фальшиві покази", — пояснив Сулима.
Прокурор заявив, що на засіданнях вже дивились відео і коли в сторони захисту були питання, їх перемотували, збільшували, сповільнювали чи пришвидшували, тобто, за його словами, була забезпечена всебічна можливість для дослідження цих доказів.
"Захист мав можливість надавати зауваження, клопотання, пояснення і в принципі таку ж можливість захист має і далі, він може це висловити в дебатах. Відео суд вже бачив. Суд може повторно його подивитися в нарадчій кімнаті з урахуванням доводів, які будуть наведені захистом у дебатах. Для чого нам повторно включати те, що ми бачили. Ми так зараз по другому колу можемо всі докази досліджувати за такою логікою, бо десь захист забув тоді щось зауважити. Якщо так, то хай захист зауважить це в дебатах і суд надасть цьому належну оцінку", — пояснив Дмитро Петльований.
Більше того, за його словами, є проблема з ідентифікацією особи, адже свідок є таємним. Перегляд відео з камер спостереження з метою пошуку там легендованої особиАбо таємний свідок є порушенням прав цього свідка, оскільки до нього були застосовані заходи безпеки. Зокрема, він, надаючи свідчення, відмовився навіть назвати породу собаки, щоб через це його не викрили. Також прокурор додав, що на відео свідок є.
"Свідок допитувався із застосуванням заходів безпеки. На даний час розкривати його зовнішність я вважаю недоречним, оскільки це знівелює поняття забезпечення безпеки до осіб. Тому я категорично заперечую проти такого клопотання", — додала Олена Данилів.
У підсумку обидва клопотання не задовільнили. Після перерви на засідання прийшла Софія Особа.
В'ячеслав Зінченко подав клопотання з метою витребування усіх письмових матеріалів кримінального провадження у сторони обвинувачення.
"Прошу суд витребувати у сторони обвинувачення всі без винятку письмові матеріали кримінального провадження, дослідити їх у судовому засіданні та надати їм правову оцінку щодо доведеності та недоведеності моєї причетності до кримінального правопорушення (...) Вибіркове подання доказів позбавляє мене можливості перевірити їх достовірність та порушує принцип рівності сторін та права на ефективний захист", — сказав В'ячеслав Зінченко
Дмитро Петльований заявив, що сторона обвинувачення чітко надала увесь перелік доказів.
"Зобов'язати сторону обвинувачення надати всі матеріали кримінального провадження не відповідає вимогам чинного КПК. (...) Сторона захисту, якщо вона бажала, щоб якісь певні матеріали з матеріалів кримінального провадження, які не були долучені стороною обвинувачення, були досліджені судом, вони мали вступну промову, весь час протягом якого досліджувалися докази сторони обвинувачення, докази сторони захисту і неодноразово подавалися клопотання. Коли було клопотання про долучення конкретних висновків, які ми не долучили, ми їх долучили і дослідили. Відповідно, це клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно є неконкретизованим і необґрунтованим", — відповів прокурор.
Олена Данилів додала, що у матеріалах кримінального провадження крім доказів є також постанови, клопотання, заяви, скарги та інші документи, які не є доказами та не можуть оцінюватися. Оскільки оцінці з погляду допустимості підлягають лише докази.
"Мені здається всім у цьому залі зрозуміло, з якою метою заявилось це клопотання — з метою затягнути процес, з метою унеможливити швидке винесення вироку, переходу до судових дебатів і, відповідно, оголошення вироку. А затягування процесу є зловживанням процесуальними правами, що прямо заборонено КПК", — додала адвокатка Наталія Романик.
З урахуванням того, що в клопотанні не зазначено конкретних документів, які мають бути витребувані, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання. Після цього Зінченко оголосив голодування.
"Оскільки я вважаю, що мої конституційні права порушені я, використавши всі передбачені процесуальні можливості, заявляю про голодування, я вимагаю перерозгляду цього клопотання", — сказав обвинувачений.
Засідання завершилось близько 14:30.
"Попри затягування судового процесу щодо вбивства Ірини Фаріон ми рухаємося до завершального етапу. Сьогодні сторона Зінченка знову старалася відтягнути судовий процес, робили відвід суддів, відмовлялася давати покази. Я хочу сказати, що в них така агонія перед вироком. Тому я вважаю, що потрібно, щоб Зінченко сів довічно, і не було ніяких 13, 15 років", — прокоментувала Софія Особа.
Наступне засідання відбудеться 22 квітня — тоді будуть судові дебати.
Що відомо про вбивство Ірини Фаріон
Ввечері 19 липня невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому і втік із місця події. Ірину Фаріон госпіталізували до лікарні святого Пантелеймона з вогнепальним пораненням голови. Мовознавицю прооперували — її стан був критичним. За кілька годин у лікарні повідомили, що попри зусилля медиків, врятувати Ірину Фаріон не вдалося.
21 липня правоохоронці оголосили в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства мовознавиці. 25 липня у Дніпрі затримали 18-річного хлопця за підозрою у вбивстві Фаріон. Голова МВС Ігор Клименко повідомив, що є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у професорку.
26 липня 18-річному підозрюваному обрали запобіжний захід у Галицькому районному суді Львова — тримання під вартою без права внесення застави. Суддя на відкритому судовому засіданні оприлюднив його імʼя — це Вʼячеслав Зінченко. У Львівському апеляційному суді запобіжний захід для Зінченка залишили без змін.
В'ячеславу Зінченку інкримінували умисне вбивство особи, пов'язане з виконанням нею громадського обов'язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю (п. 8, 14 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України). За даними Нацполіції, за це йому загрожує довічне позбавлення волі.
Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування було призначено понад 60 експертиз, допитано понад 1 500 людей та опрацьовано масив інформації з камер відеоспостереження.
Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Адвокат підсудного Ігор Сулима повідомив, що у справі є 30 томів. У суді вивчають відео з камер спостереження та результати експертиз. Зінченко перебуває під вартою.
