У четверту річницю повномасштабного вторгнення родичі, друзі і близькі полеглих захисників прийшли на поле почесних поховань, аби вшанувати їхню пам'ять.
Родичі полеглих героїв поділилися спогадами із кореспондентами Суспільного.
Марта Боса — дружина військовослужбовця. Він був оператором БПЛА. 25 березня минулого року чоловік загинув, розміновуючи річку та рятуючи побратимів. Воїну було 27 років. Жінка прийшла вшанувати його пам'ять.
"Він з Львівщини, завжди був усміхнений, щирий. Рівно рік тому була наша остання зустріч, і я не думала, що через рік я опинюсь тут, тому що він завжди був таким позитивом і ніколи, ніколи не давав здаватись. Побратими завжди про нього відгукувались — це людина, яка вміє все і поведе будь-куди" — розповідає Марта Боса.
За словами жінки, у неї залишився спільний з чоловіком кіт.
"Дякую, що у нас залишився хоча б котик, він взяв собі позивний в честь нього — Хантер. Він вдома бігає і мене трошки потішає", — каже жінка.
Відвідати могилу брата прийшла Ольга Тацин. Позивний військовослужбовця був Лис.
"Майже рік він відслужив під Донецьком, село Федорівка, виїжджав із завдання на машині, їх було п'ятеро, він водієм був. Спереду хлопець теж загинув, молодий хлопець. А йому було вже 54 роки. Його позивний — Лис був. Тому тут лисиця", — розповідає жінка.
Так само пам'ять свого брата прийшла вшанувати Анастасія Вагіна.
"Він був один син в мами і сказав: "Хтось має служити і чому не я?" Його фото — це я його фотографувала на полігоні, це останній раз, що я його бачила живим" — каже жінка.
Анастасія додає, що також багато її друзів пішли добровольцями, а на полі почесних поховань є і її колеги.
