Сьогодні, 17 грудня, Соломʼянський районний суд міста Києва продовжив запобіжний захід Роману Гринкевичу — тримання під вартою із правом внесення застави. Розмір застави вчергове зменшили — з 69 мільйонів 644 тисяч гривень до 34 мільйонів 822 тисяч гривень. Чоловік є одним із фігурантів справи про постачання неякісного одягу для ЗСУ на понад 1 мільярд гривень.
Про це стало відомо з трансляції в Солом'янському районному суді міста Києва.
Під час засідання прокурор наголосив, що обвинувачений може переховуватись, впливати на свідків, зокрема представників Міноборони. Тому не варто обирати альтернативний запобіжний захід.
“Гринкевич має майно на території Чеської Республіки, він може переховуватись за межами країнами. Також 18 січня 2024 року його вже оголошували у розшук. Може ухилятись від суду шляхом перетинання державних кордонів”, — аргументував він.
Натомість адвокат Романа Гринкевича заявив, що обвинувачення є необґрунтованими та просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід — домашній арешт. Або ж зменшити розмір застави. Також він додав, що у СІЗО в Романа погіршився стан здоров'я.
“Роман утримується під вартою реально без вчинення кримінального правопорушення. Лише за рахунок тиску держави на бізнес, усунення конкурентів. Ми вже неодноразово доводили, що все обвинувачення будується на спотворенні, там сфальсифіковані і невірні дані", — сказав адвокат.
Роман Гринкевич заявив, що не порушував закон.
“Ця історія затягнулась, тримати людей рік і 11 місяців — безпідставно. Це кримінальне провадження було відкрито на підставі фіктивних даних. Мета — не встановити правду, це виключно кримінальне переслідування, яким увінчались правоохоронці. Я абсолютно не розумію, що я роблю в Лук'янівському СІЗО, я не зробив ніякого злочину. Все, що зачитав прокурор — це його особиста фантазія, там немає жодного доказу”, — наголосив обвинувачений.
Суд постановив продовжити Гринкевичу строк тримання під вартою до 14 лютого 2026 року. Крім того, йому зменшили розмір застави до 34,8 млн грн.
Також сьогодні продовжили тримання під вартою іншим фігурантам у цій справі: Володимиру Тимківу, Віктору Кузьмінському, Андрію Колотилу.
“Вони можуть переховуватись від суду, оскільки обвинувачуються в особливо тяжких злочинах. Якщо оберуть запобіжний пов'язаний не з триманням під вартою, можуть переховуватись і мають реальні можливості покинути територію України. Також незаконно впливати на свідків”, — зачитав прокурор.
Їм також зменшили розмір застави: Віктору Кузьмінському — 15,14 млн грн (було 33,3 млн грн); Володимиру Тимківу — 15,14 млн грн (було 28,8 млн грн); Андрію Колотилу — 9,084 млн грн (було 19,7 млн.грн.). Запобіжний захід знову переглядатимуть у лютому 2026 року.
У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів
Наприкінці 2023 року Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначали в пресслужбі відомства.
"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання", — наголошували в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
"Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів", — додали в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня 2023 року Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня 2024 року стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня 2024 року працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов'язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов'язаною з бізнесменом — "Трейд Лайнс Рітейл", яка постачала продукти для ЗСУ.
У травні 2024 року працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича у справі про пропозицію одному з керівників Головного слідчого управління ДБР 500 тисяч доларів за закриття провадження стосовно підконтрольних Гринкевичу компаній.
У листопаді 2024 року Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ексдиректорові департаменту Міністерства оборони України. За даними слідства, чиновник "списав" львівському бізнесменові Ігореві Гринкевичу майже 94 мільйони гривень пені за прострочені контракти.
У січні 2025 року завершили досудове розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та ще декількох осіб, яких підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ. Прокурори скерували обвинувальний акт по цій справі до суду.
