89-річна лучанка Христина Домбровська – дитина війни, свідок Другої світової. Жінка народилася в селі Ольхівець на Холмщині, коли почалася війна їй було 6 років.
Нині, розповіла Суспільному пенсіонерка, не хоче тікати з рідного дому і мріє про перемогу України.
Христина Домбровська народилася 10 квітня 1933 року. Розповідає: 1939-го гітлерівські війська окупували село, але хат не руйнували і дітей не вбивали, як це нині роблять війська РФ.
Пам'ятає жінка і те, як гітлерівські війська відступали від села. "Як німець відступав, то як зараз бачу як вони бігом і їхали, і пішки і все по головній дорозі", – говорить пенсіонерка.
Після війни родину Христини Домбровської виселили з рідного села Ольхівець у Польщі на Дніпропетровщину, а згодом батько перевіз сім’ю на Волинь, ближче до Холмщини.
Жінка говорить: усе життя працювала у колгоспі, нині має розраду – квітник біля багатоповерхівки. Щодня поливає чорнобривці, які посіяла, щоб тішили людей. Каже: вірить у перемогу України і мирне майбутнє.
Нині Христина Іванівна мешкає сама у Луцьку, двоє синів з сім’ями живуть окремо. Каже: не думала, що місто будуть бомбити.
"Я нікуди не втікала з хати, куди вже я піду, мені вже все одно. Як от сирена, то здається, хай Бог милує! Я уже не буду ніким тільки як то казали: була українка, нею і вмру. Шкода мені шкода людей", – розповіла лучанка.
Читайте також: "Перша війна забрала батька, друга – дім: історія 91-річної переселенки у Луцьку"
