У Луцьку триває підготовка до опалювального сезону: всі котельні міста, а загалом їх 42, забезпечені резервним джерелом живлення, на деяких ділянках теплотраси триває заміна трубопроводу на новий.
Про це розповів Суспільному заступник директора з виробництва державного комунального підпиємтсва «Луцьктепло» Віктор Мельник.
Реконструкція тепломереж та котелень
З його слів, до опалювального сезону підготували й найстарішу у Луцьку, збудовану у 191 році котелню. Тут впродовж літа очистили котли, зробили ревізію запірної арматури, трубопроводів та газового обладнання, поставили нові насоси.
Загалом, говорить комунальник, на усіх об'єктах ДКП «Луцьктепло» підготовка до опалювального сезону розпочинається по завершенню попереднього.
«Встановили велику потужну на найбільшу котельню Луцька когенераційну установку потужністю 1,8 МВт. Ми будемо менше на 52% споживати електричної енергії. І у випадку блекаута це дасть нам можливість забезпечити 54% наших споживачів тепловою енергією», — розпвідає комунальник.
З його слів, у фінансуванні реконструкції котелень допомагає НЕФКОМіжнародна фінансова організація, на випадок блекаута усі котельні забезпечені резервним джерелом живлення.
Багатоквартирні будинки у 40-му кварталі частково без гарячої води, говорить лучанка Ольга.
«Дискомфорт є, особливо з маленької дитиною, але дуже калсно, що міняють труби за стільки то часу», — каже жінка.
Проєкт з заміни труб протяжністю 22 кілометри розрахований на два роки, — каже начальник проєктно-конструктрного відділу комунального підприємтсва «Луцьктепло» Василь Бублій, — цього року замінять 12 кілометрів 800 метрів.
Додає, що нині у Луцьку комунальники працюють на трьох ділянках, загальна вартість робіт 71 мільйон гривень, це кошти Європейського банку реконструкції та розвитку надані місту у кредит.
«За минулий опалювальний період було 100 поривів. Труби в аварійному стані. На даний час «Луцьктепло» експлуатує 131 км теплових мереж, з них на попередньо ізольовані замінено тільки 23 км. У неопалювальний період було 35 поривів на теплотрасах, які подають гарячу воду в оселі лучан», — розповідає Василь Бублій.
Заборгованість за теплопостачання та гарячу воду
На вчасну ліквідацію аварій, оновлення матеріально-технічної бази, розрахунок за енергоносії та сплату податків впливає нестача обігових коштів, каже заступник директора з комерційних питань Олександр Бабич. Нині споживачі боргують підприємству 146 мільйонів гривень — 133 млн населення та 13 млн — юридичні особи.
«Якщо по населенню в нас є позитивна динаміка зменшення заборгованості, то по юридичним особам з початку року нарощено боргів на 2 мільйони гривень. Пов'язую це з несприйняттям методики розподілу обсягу спожитої теплової енергії в будинку підприємцями та високими тарифами для бізнесу», — каже Олександр Бабич.
Для населення сьогодні застосовуються тарифи, які прийняті у 2021 році. Рівень відшкодування витрат підприємства в діючих тарифах для населення складає 58%, решту — відшкодовує держава, але і вона боргує понад 600 мільйонів гривень, — каже Олександр Бабич.
З його слів, Луцька міська рада на підтримку підприємства цього року виділила 190 мільйонів гривень. З тими, в кого борг до десяти тисяч гривень, ведуть діалоги в офіційному листуванні. 367 споживачів мають борг понад 100 тисяч гривень. На них позиваються до суду.
«Після того, як рішення суду вступає в законну силу, підприємство направляє ці рішення до державної виконавчої служби або приватного виконавця. За перше півріччя цього року їх було понад 900, і загальна сума позовів 15,8 мільйонів гривень», — каже Олександр Бабич.
З його слів, на будь-якому етапі виникнення боргу, споживач може оформити договір реструктуризації. Від початку року із сотнею споживачів підприємство заключило договори про реструктуризацію боргу на загальну суму — 3 мільйони гривень.
Зі слів заступника директора з виробництва Віктора Мельника, опалювальний сезон у Луцьку розпочнеться, коли середньодобова температура повітря упродовж трьох діб поспіль буде нижчою восьми градусів тепла.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
