На Великдень в Києві містяни зібрались на акцію підтримки військовополонених "Не мовчи! Полон вбиває!" біля ВДНГ.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного Анна Самара.
Ілля пробув у полоні 10 місяців, повернувшись звідти у минулому році. Він — захисник Маріуполя та "Азовсталі". Нині намагається допомогти хлопцям повернутись та підтримати їхніх рідних.
Як більшість бійців полку "Азов", син Наталії в полоні з травня 2022 року. У неї немає жодної інформації про те, де його утримують.
Вона розповідає, що традиційно виходить на цю акцію, аби привернути увагу до військовополонених, зниклих безвісти та цивільних, яких Росія позбавила свободи.
"У полоні немає свят. Це один страшний довгий день, який сповнений катувань та принижень. Цих свят немає і у родин, які чекають рідних з полону", — каже жінка.
Азовець на позивний "Вовчик-Братик" на початок повномасштабної війни знаходився в гарнізоні Маріуполя. Розповідає, що вони одними з перших прийняли удар на себе. Чоловікові ампутували ногу через уламок "Граду" в Маріуполі, а згодом в Донецьку ампутували другу.
"Якби росіяни знали, що я з «Азову», то там би і залишився. Я особисто в лікарні Маріуполя чув автоматні черги у дворі. Місцева прибиральниця сказала, що це розстріляли військових", — зазначив він.
Чоловік додає, що російські полонені під час обмінів "вгодовані та більш-менш одягнені, а українські хитаються від вітру".
Минулої неділі, 28 квітня, родичі військовополонених збирались на акцію "Третя весна у полоні. Не мовчи — полон вбиває!" в Подільському районі столиці.