Ексректора Таврійського університету підозрюють в розтраті більше 800 тисяч грн

Ексректора Таврійського університету підозрюють в розтраті більше 800 тисяч грн

гроші
Гроші. Фото ілюстративне: GETTY IMAGES

Ексректора Таврійського національного університету підозрюють в розтраті 842 тисячі гривень.

Про це повідомляє столична поліція.

Правоохоронці встановили, що колишній виконувач обов'язків ректора використовував своє службове становище у період з 2017 по 2021 роки.

Як розповів старший слідчий Шевченківського управління поліції Михайло Тютюнник, посадовець створив три навчально-наукових інститути, в які призначив директорів. Останнім виплачувалась заробітна плата, при тому, що освітня діяльність та наукові дослідження там не проводилась.

Також з'ясували, що чотирьом призначеним працівникам виплачували зарплату, хоча вони були відсутні на роботі. Йдеться про секретаря юридичного відділу, літературного редактора, провідного фахівця та адміністратора системи обчислювального центру.

Посадовцю повідомили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Таврійський національний університет раніше розташовувався в Сімферополі. У 2016 році заклад відновив свою діяльність в Києві.

Ректором Таврійського національного університету імені в. І. Вернадського з 2015 року був Володимир Казарін. З 2021 року цю посаду займає Валерий Бортняк.

У 2020 році Казаріна занесли до Реєстру корупціонерів через недотримання правових вимог НАЗК.

Також у висновку Національного агентства із питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації йдеться, що він отримав пенсію від Пенсійного фонду РФ ‒ 757 142 рублі (322 тисячі грн).

У свою чергу, Казарін заперечує свою провину за цією справою. Також йому у провину поставили, що у складі ТНУ було відновлено музичну академію імені Прокоф'єва з Донецька, третина якої переїхала з окупованого міста. За словами Казаріна, він тоді виконував розпорядження Кабміну, який ухвалив постанову про передачу консерваторії до складу ТНУ та доручив тодішньому ректору вишу профінансувати її відбудову.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського в Криму та в Києві

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського заснували у 1918 році у Сімферополі. Академік Володимир Вернадський очолив університет у 1920-му році. ТНУ був провідним вищим навчально-науковим закладом Кримського півострова. З імʼям кримського вишу повʼязані видатні громадські діячі, вчені та педагоги, зокрема й лауреати Нобелівської премії Ігор Тамм та Ілля Франк. А також академік Володимир Вернадський, який очолив університет у 1920-му році.

Радянська влада реорганізувала вищий навчальний заклад у Кримський університет імені М. В. Фрунзе, ліквідувала деякі факультети та зменшила його фінансування.

У серпні 1999 року університету повернули статус національного та історичну назву.

Окупувавши Крим російська влада знову реорганізувала ТНУ в так званий Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського та розпустила факультет української філології та українознавства.

Вже 2016-го, на базі Академії муніципального управління, ТНУ офіційно поновив свою роботу в Києві. Тоді він вперше розпочав вступну кампанію для студентів вже на материковій частині країни. Зокрема, в перший рік роботи у столиці в університет вступили 236 студенти. А близько 30% викладацького складу, після окупації півострова, вирішили продовжити свою професійну діяльність саме в українському ВНЗ. За цей час університет випустив понад 5000 випускників.

14 жовтня 2023 року Таврійський Національний університет відзначив 105-річчя існування закладу, який, за словами ректора Валерія Бортняка, протягом століття став свідком важливих змін та перетворень.

Серед випускників ТНУ, зокрема й Представниця президента в АР Крим Таміла Ташева, український журналіст та військовослужбовець Павло Казарін, заступник директора Українського інституту Алім Алієв, експолітвʼязень й загиблий військовослужбовець Геннадій Афанасьєв та бранці Кремля Нурі Прімов і Олександр Кольченко, яким Федеральна служба виконання покарань відмовляла в організації освітнього процесу під час терміну їхнього увʼязнення.

На початок