Господарський суд міста Києва сьогодні, 1 травня, продовжив підготовче засідання у справі за позовом Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" до УПЦ МП про усунення перешкод у користуванні майном. Через те, сторона відповідача не була ознайомлена з деякими матеріалами, що додаються до справи, слухання перенесли на 11:00 5 червня, повідомляє кореспондентка Суспільного.
На засіданні Національний заповідник "Києво-Печерська Лавра" вніс уточнення до позову. Як розповів Суспільному начальник юридичного відділу заповідника Іван Прокопенко, сторона внесла уточнення щодо конкретних об'єктів, які має звільнити монастир.
"Першочерговий позов був поданий, де було написано лише про те, щоб усунути перешкоджання користування майном і не зазначено перелік об'єктів або зазначено лише майно, яким визначено відповідно до договору. На сьогоднішній день по уточненню позовної заяви визначено в прохальній частині сам перелік цих об'єктів. Він нічим не змінюється, який був і самим договором, просто він в прохальній частині зазначений", — сказав Прокопенко.
Крім того, до позовних вимог додали документи.
"Постанову Кабінету Міністрів від 2012-го року, щодо передання Свято-Успенській Києво- Печерської Лаври в користування зазначених об'єктів. На підставі цієї постанови було розпорядження Міністерства культури щодо передачі, і ці документи були саме основою і підставою для укладання цього договору — тому були додані ці документи. І останній документ — це документ 2023-го року про втрату чинності постанови Кабміну номер 519 - щодо передачі в користування монастирю", — розповів Прокопенко.
Водночас відповідач — чоловічий монастир Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ — просив суддю відхилити дані уточнення. Адвокат Микита Чекман зазначив, що заява про уточнення позовних вимог є зміною предмету позову.
"Зміна предмету позову полягає в тому, що позивач просить зобов'язати релігійну громаду взагалі звільнити вказані об'єкти шляхом виселення. Після подання заяви про уточнення вимог позивач вказує "зобов'язати усунути перешкоди у користуванні майном". Зазначається спосіб усунення перешкод, якого не було в попередній позовній заяві: "шляхом негайного звільнення вказаних об’єктів, "виселення", — заявив в судовій залі адвокат Микола Чекман.
Не погоджувалася сторона відповідача і з додаванням документів.
"Вказують щодо нових обставин, на посилання яких не було в початковому позові. Що заважало позивачу про ці обставини вказати в позові — не зрозуміло. У зв'язку з тим, що позивач фактично подає новий позов, тому що змінює підставу позову шляхом доповнення обставин, змінює предмет позову шляхом збільшення позовних вимог, вказана заява має бути залишила без розгляду", — сказав Чекман.
Дискусія щодо уточнень тривала протягом двох годин, після чого суддя ухвалила рішення все ж їх задовольнити.
Після засідання начальник юридичного відділу Національного заповідника Києво-Печерська лавра Іван Прокопенко пояснив уточнення щодо способу усунення перешкоджання "виселення".
"Є приміщення, у яких зараз представники монастиря знаходяться і не хочуть звільняти їх. А є інші приміщення, у яких вони здійснюють якісь свої релігійні організації, обряди, яке потрібно просто звільнити від користування. Але, дійсно, виселити з надбрами чи з якоїсь огорожі неможливо, але повинні вони її звільнити від свого користування", — зазначив Прокопенко.
Адвокат чоловічого монастиря Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ Микита Чекман зазначив, що сторона відповідача ні в якому разі не визнає факт одностороннього розірвання договору. А всі дії, які наразі відбуваються в Києво-Печерській лаврі з приводу роботи комісії, примусового виселення, назвав неправомірними.
Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври
31 грудня закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП).
Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ (МП) подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.
З 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ МП, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення.
Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.
21 березня в Києво-Печерській лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.
29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою МП. Представники церкви мають залишити територію Лаври. У цей день на її території представники УПЦ МП провели молебень. Представники УПЦ МП подали позов до суду щодо визнання недійсною односторонню відмову від продовження договору, і заявили, що не збираються виселятися з Лаври до закінчення судового процесу.
Читайте також
"Це удар по ідеології "русского міра" — чи покидають УПЦ (МП) Києво-Печерську Лавру
