Свята, що нагадують за традиціями Масницю, відзначають у багатьох країнах Європи. Це своєрідні проводи зими і зустріч весни. Для них характерні масові гуляння, під час яких люди співають, влаштовують костюмовані дійства і готують різні страви. Це свято немає чіткої дати і залежить від того, коли починається Великий ПістГоловний тривалий піст в християнських конфесіях — православ'ї, католицизмі тощо, мета якого полягає у приготуванні до святкування Великодня..
Яку страву за стародавніми традиціями мають готувати українці — млинці чи вареники, в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповіла етнографиня, докторантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентина Телеуця.
Етнографиня зауважує, що останнім часом українці асоціюють Масницю із млинцями і крихта правди тут є, але все ж таки, раніше за стародавніми традиціями готували переважно вареники.
За її словами, це останній тиждень перед постом і до нього наші предки також готувалися певним чином.
"Перед масницею остання неділя — вони готувалися, востаннє їли м'ясо, і це не просто мя'со — це свинячі ніжки, з яких робили холодець. Саме так готувалися до масниці",— каже Телеуця.
Етнографиня розповідає, що Масниця починалася в понеділок і закінчувалася в неділю. Кожен день мав своє особливе значення. Вцілому тиждень мав три етапи: понеділок, коли починалася масниця, четвер — середина, комбінація масляної, неділя — завершення.
"І традиційною стравою були не млинці, а вареники із сиром. Цей тиждень пов'язували із стародавньою назвою як "сиропусний тиждень". Тобто дозволялося їсти молочне і сир, але не сир твердий, як ми звикли, а сир м'який, кисломолочний",— каже Телеуця.
Етнографиня розповідає, що в деяких місцевостях використовували як обрядову страву і млинці, але не млинці із м'ясом чи сиром, а просто звичайні — смажені на маслі або на смальці.
"Дозволявся смалець в ці дні. І вони робилися не із звичайної муки, а із гречаної. Це тоді була справжня обрядова страва. Такі млинці дозволялися на масницю",— зауважує Телеуця.
Вона пояснює, що народні традиції не консервуються, вони, з часом змінюються, до них привносяться якісь елементи. Млинці на Масницю пекли в інших країнах, тож, швидше за все, така спільна традиція виходить із спільного міфологічного коріння. Адже за давньою символікою саме млинець символізує сонце, а масниця — це свято, яке наближає до тепла, сонця і світла.
"Я навіть скажу, що і вареники із сиром, вони теж є символом сонця. В народній традиції сонце і місяць завжди йдуть разом. Місяць, то господар, сонечко, то господиня",— підсумовує етнографиня.
Що відомо про Масницю
Цьогоріч в Україні відзначають Масницю, або ж Колодія, із 20 до 26 лютого.
На Гуцульщині це свято називали Пущення, на Львівщині — Запусти, а центральна Україна проходила цей тиждень під знаком Колодія. Є основні чотири вектори: прощання з гулянням, забавами, масними стравами і піст. Піст — це, перш за все, духовне обмеження себе в розвагах, — пояснює етнографиня Галина Олійник.
Читайте також
Пекли млинці та робили з них торти: у Черкасах провели майстер-клас для переселенців
Свято винограду: що таке Трифон Зарізан та як його святкують на Одещині
