Як відсвяткувати Масницю і підготуватися до Великого Посту. Розповідають експертки

Як відсвяткувати Масницю і підготуватися до Великого Посту. Розповідають експертки

Як відсвяткувати Масницю і підготуватися до Великого Посту. Розповідають експертки УНІАН

Свята на кшталт Масниці відзначають у багатьох країнах Європи. Це своєрідні проводи зими і зустріч весни. Для них характерні масові гуляння, під час яких люди співають пісень, влаштовують костюмовані дійства і смачно їдять. Це свято немає чіткої дати і залежить від того, коли починається Великий Піст.

Етнографиня Галина Олійник та лікарка-дієтологиня Оксана Скиталінська в ефірі Українського радіо розповідають про традиції святкування Масниці в різних регіонах України та як правильно постувати, аби не нашкодити організму.

Звідки з'явилася Масниця

Галина Олійник, пояснює, як правильно в різних регіонах називають свято за тиждень перед Великим Постом.

"Це залежить від регіонів. Наприклад, на Гуцульщині це свято називали Пущення, на Львівщині — Запусти, а центральна Україна проходила цей тиждень під знаком Колодія. По святу ми можемо дати основні чотири вектори: прощання з гулянням, забавами, масними стравами і піст. Піст – це перш за все духовне обмеження себе в розвагах", - говорить етнографиня.

Вона розповіла, що Масниця до 15 століття тривала не один день, а три тижні. Перший тиждень називався всеїдним, тому що кожен день можна було їсти м’ясо. Другий тиждень називався рябим. М'ясо можна було їсти цілий тиждень, окрім середи і п’ятниці. А третій тиждень – це сама Масниця. Впродовж цього тижня їли виключно яйця, масло, сир, а м’яса вже не вживали. Саме тому в деякий регіонах цей тиждень називали Сирницею.

Олійник розповіла, що в останній тиждень Масниці в деяких регіонах вже не робили весіль, хоча піст ще не розпочався.

Як відсвяткувати Масницю і підготуватися до Великого Посту. Розповідають експерткиУНІАН

Святкування Масниці

"Хлопцям прив’язували колодку в широку середу, як знак покуту за те, що не одружилися. Колодку прив’язували усім неодруженим чоловікам, незалежно від соціального статусу. В широку середу також волочили колоду від хати до хати. Це було прощення із забавами і гостинами. На цьому тижні діти востаннє перед Великоднем приїжджали до батьків на гостину, на вареники. У період посту забав, днів народжень не справляли і не танцювали", — розповіла експертка.

На запитання, звідки прийшло до нас свято Масниці Олійник розповідає: "Ми давня нація з великим корінням і традиціями. Семантично це свято походить з культу Велеса, який опікувався худобою тощо. До 13 століття 14 березня зустрічали Явдохи – новий рік. Земля вмирає, починає відроджуватися і на Сорок святих, на 21 березня святкували приліт птахів. Весну запрошували прийти в гості. Соловейко приносив весну в гай, ластівки - до хати, качки – на ріки. Кожен приносив весну на свою територію. На Сорок святих пекли пісні жайворонки і вішали їх на деревах. З часом деякі традиції асимілювалися, змінилися і прийнялися у нас".

Млинці чи вареники

Галина Олійник розтлумачує, який же насправді символ Масниці млинці чи вареники.

"Млинець – це символ сонця, а вареник – символ місяця. Уся центральна Україна – це виключно вареники. І це вареники з сиром. В деяких етнографічних записах ідеться про те, що вареники варили по чотири рази на день, тому що двері від гостей не замикалися. Понеділок – окаянний, вівторок – веселий, середа – широка. Понеділок був виключно жіночим днем, куди не допускалися навіть дівчата. Це народження Колодія. Поліно сповивали в пелюшки. У вівторок вже справляли хрестини. У середу вже колодка. У нас ніколи не було кулачних боїв, тому що вважалося, що цей тиждень має бути веселим, радісним, сімейним", — розповідає етнографиня.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Кому піде на користь піст

Оксана Скиталінська пояснює, як піст впливає на організм людини, та як правильно постувати, аби не нашкодити здоров’ю.

"Піст для одних корисний, а для інших ні. Якщо людина доросла, здорова, не має важких захворювань, не вагітна і не годує груддю, тоді піст піде на користь. Коли людина відмовляється на певний час від продуктів тваринного походження, вона вживає більше клітковини, овочів, фруктів, що дуже добре впливає на організм, особливо людей з надмірною масою тіла, порушеним вуглеводно-жировим обміном, ожирінням печінки", — пояснює дієтологиня.

Що їсти

Дієтологиня зазначає, що велика доля успіху постування залежить від психологічного настрою, коли людина розуміє, для чого вона це робить. Також важливо правильно готувати страви.

Як відсвяткувати Масницю і підготуватися до Великого Посту. Розповідають експерткиУНІАН

Млинці

"Слід обмежити вживання смаженої їжі, зменшити кількість цукру, додати до раціону велику кількість страв з рослинного білка (бобові, гриби, насіння, горіхи). Коли людина починає постувати, її раціон повинен бути таким же за своїм складом, як і до посту. Тобто в її раціоні повинні бути ті ж самі складні вуглеводи, рослинні білки, жири", — говорить Скиталінська.

Вона зазначає, що не слід оминати увагою білкові продукти.

"Їх є дуже багато. Це всі різновиди бобових. Їх слід попередньо замочити, дуже добре проварити і бажано вживати у подрібненому вигляді, оскільки тоді руйнується оболонка рослинних білків і вони легше засвоюються організмом. Хорошим джерелом білка також є картопля. В ній є повністю весь склад необхідних амінокислот. Правильно приготовлена картопля – в мундирі або запечена. Крім того, корисно до страв додавати різноманітні горіхи чи робити десерти з насіння маку, льону, чіа тощо. В горіхах і насінні міститься велика кількість біологічно активних речовин та амінокислот. Не слід забувати і про жири. Це може бути оливкова олія першого віджиму або нерафінована соняшникова", — наголосила дієтологиня.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди