Понтонні переправи через Дніпро можуть стати резервним варіантом для Києва, але не зможуть повноцінно замінити міські мости. Водночас будівництво тунелю під річкою є значно складнішим і дорожчим проєктом та може тривати 4-6 років.
Про це в ефірі Новини.LIVE розповів голова ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик.
За словами урбаніста, понтонні переправи Києву варто було готувати як резервний варіант ще раніше. Водночас повторити конструкції, які використовували в місті під час Другої світової війни, не вийде через зміни умов і вимог до таких споруд.
«Підходи на береги треба вибрати, найкраще місце для переходу через Дніпро. І треба розуміти, що понтон на переправах ніяк не зможе замінити наші повноцінні мости, які задумувалися під рух у кілька смуг на високій швидкості», — сказав Селик.
Він зазначив, що рух через понтонні переправи буде повільнішим через особливості під'їздів і самих конструкцій. Тому вони не зможуть забезпечити таку ж пропускну здатність, як нинішні мости.
Якщо всі мости через Дніпро будуть недоступні, кілька понтонних переправ не зможуть пропустити звичний обсяг автомобілів. Тому, на думку Селика, насамперед варто продумати, як використовувати понтони для перевезення якомога більшої кількості людей або вантажів.
Зокрема, він запропонував розглядати пріоритет для автобусів, які перевозять більше пасажирів, ніж приватні автомобілі.
Тунель будуватимуть роками
Селик вважає ідею будівництва тунелю під Дніпром перспективною, однак не швидким рішенням нинішніх проблем із переправами.
За його словами, лише проєктування такого об'єкта зазвичай може тривати від одного до двох років. Після цього потрібно виготовити тунелепрохідницький щит, що також займає час, а саме будівництво може тривати ще 2-3 роки.
«Треба закладати, що будівництво тунелів — це в часі 4–6 років. Вартість будівництва — це 3–5 разів дорожче за класичний міст», — сказав урбаніст.
Він також пояснив, що тунель не прокладатимуть безпосередньо по дну Дніпра. Його мають споруджувати глибше, у ґрунтах під річкою. Крім самого тунелю, потрібно буде побудувати під'їзні дороги з обох боків.
Водночас Селик зазначив, що тунель є довгостроковим рішенням, а зараз місту потрібні заходи, які допоможуть забезпечити перевезення людей між берегами Дніпра.
Що ще може розвантажити переправи
Серед варіантів урбаніст назвав розвиток громадського транспорту між лівим і правим берегами. Потенційно можна організувати маршрут річкових перевезень від Русанівки до Поштової площі. Такий шлях водою міг би займати близько 15 хвилин. Водночас для цього потрібно замовляти спеціальні судна, а їхня доставка може тривати місяці.
Водночас такий транспорт не зможе працювати взимку, оскільки з листопада до березня на Дніпрі, ймовірно, не буде навігації.
Селик також вважає, що Києву варто переглянути маршрутну мережу громадського транспорту, додати для нього окремі смуги та за потреби обмежувати рух приватних автомобілів.
Що відомо про підготовку резервних переправ через Дніпро
На тлі атак на мости у Києві планують створити резервні переправи через Дніпро та посилити захист наявних. Про це Суспільному повідомив міністр інфраструктури Калашник.
Із наступного тижня планують розпочати будівництво кількох насипних дамб із понтонними переправами. Роботи можуть тривати до трьох місяців. Очікується, що вони забезпечать щонайменше половину пропускної спроможності нинішніх мостів.
Щодоби між лівим і правим берегами Києва проїжджають близько 600 тисяч автомобілів. Локації для резервних переправ уже визначили.
У міністерстві також розглядають швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень і потребуватимуть підтримки міжнародних партнерів.
Водночас головним пріоритетом залишається захист наявних мостів. На них планують встановлювати антидронові сітки та інше навісне обладнання, а також посилювати прикриття ППО, РЕБ і РЕР.
