Павутинний кліщ здатен вражати багато видів рослин — сільськогосподарських та кімнатних. Найбільше він поширюється в спеку, тому цього року його стало більше на полях Кіровоградської області — особливо на соняшнику й кукурудзі.
Про це Суспільному розповіла головна державна фітосанітарна інспекторка Кіровоградської області Тетяна Лапицька.
За її словами, декілька років тому павутинний кліщ був нетиповим для України й уражав переважно сою, та високі температури повітря зробили його загрозою для інших рослин.
"Чим тепліші умови середовища, тим коротший цикл розвитку кліщів. За тривалої спеки у 30-32 градуси ці комахи відроджуються з яєць через шість-дев’ять діб. Розвиток одного покоління триває 16-20 діб. Протягом вегетаційного періоду шкідник може дати до 10-12 поколінь".
Павутинний кліщ буває жовтого, білого, оранжевого або червоного кольорів та має розмір від одного до двох міліметрів. Він живе на нижньому боці листків, у павутині й живиться соком рослин. Щоб побачити кліща, краще брати збільшувальне скло.
Через цю комаху на листках з’являються світло-зелені плями. Вони згодом зливаються й утворюють знебарвлені ділянки. Уражені рослини погано ростуть, листки передчасно засихають та опадають, стебла гинуть.
Щоб контролювати кліща, поле обробляють препаратом.
"Рекомендується застосовувати саме акарицидиСпеціальний засіб для боротьби з кліщами. Вони на відміну від інсектицидівЗагальна назва препаратів для боротьби зі шкідливими комахами(навіть з акарицидною дією) контролюють яйця, личинки та німфи (і через це захисний період складає понад 30 днів), стійкі до високих температур і сонячного випромінювання. Інсектициди ж впливають тільки на дорослих особин. Обробку посівів акарицидами бажано починати до масової появи кліщів", — розповіла фітосанітарка іспекторка.
Агроном господарства з Кропивницького району Віталій Постернак сказав Суспільному, що, за його спостереженнями, останніми роками кліщ в Україні поширився. Він їсть не тільки сою, соняшник, кукурудзу й ріпак, а й може переходити на садові дерева — яблуні, груші й персики.
"Кліщі — широка родина, і при сприятливих умовах можуть завдавати великої шкоди. І це питання зараз актуальне, бо клімат у нас змінюється і все більше нагадує херсонський. Під час спеки кліщі швидко розмножуються й розповсюджуються. Також йому сприяють теплі зими. Ґрунт не промерзає, й самка кліща спокійно зимує, піднімаючись нагору навесні. Якщо хто працює за класичною технологією (з оранкою), то це трохи нівелює питання, бо шкідник перевертається на ґрунті під землю. Гірше тим, хто застосовує вологозберігальні технології, без оранки".
За словами агронома, як превентивний захід можна використовувати інсектициди з акарицидною дією (їх ще називають інсектоакарициди). Такі препарати беруть на перших етапах розвитку культури, коли ще не відомо, чи є там кліщ. Потрібно обприскувати краї поля. Якщо кліщ таки з'явився й поширився, знищити його допоможуть тільки спеціалізовані акарициди.
Також можна обприскувати рослини сіркою. Через її сильний запах кліщ підіймається нагору.
"Основне базування кліща — під листком. А туди дістати препаратом дуже складно. А сірка змушує кліща вилізти нагору, а там ми вже можемо зняти його дешевшими препаратами (інсектицидами). Я досвіду використання сірки не маю, але хочу спробувати наступного року. Загалом з цим шкідником боротися непросто й дорого", — сказав агроном.
Кропивницька квітникарка Галина Суржок розповіла, що павутинний кліщ здатен пошкоджувати й кімнатні та балконні квіти, зокрема бальзаміни й бегонії.
"Він дуже розмножується в спеку. Причому не тільки на відкритому сонці, а просто за високих температур. Кліщ засновує рослину незримою павутинкою, й листя наче вкривається сріблястими крапочками, а потім саме стає сріблясте й горбкувате. Рослина пригнічується в рості й не цвіте".
За словами кропивничанки, від кліща рослини слід обробляти спеціальним біопрепаратом (інсектоакарицидом) кожні п’ять-сім діб.
