Готували на вогнищі, збирали сніг, аби мати воду, і молилися, коли чули свист ракет. Так про життя в Маріуполі, який нині в облозі російських військових, розповідає Світлана Пучкова. Вона з доньками та ще двома родинами поселились в хостелі Кропивницького району, який облаштували для переселенців. Нині там живуть п’ятеро жінок та стільки ж дітей. Суспільному розповіли, як вибиралися з Маріуполя і що пережили там.
Переселенка Лариса Морозова пригадує, готувати їжу доводилось на вулиці. Сусідів, яких вбили, похоронити не було можливості.
"Ми смажили лаваші на мангалі під кулями, діти тікали. Кидали один лаваш, він підсмажувався, бігли перевертали. Сусід пішов в туалет, його вбило, це було 2 березня. Ми 18 числа виїжджали з міста, він ще лежав. Тоді люди почали загиблих самі закопувати у дворах".

Ірина Кашка з Маріуполя приїхала з однорічною донькою та шестирічним сином. Каже: повертатися немає куди.
"Місто сильно розбили, немає майже жодного вцілілого будинку. Багатоквартирні пошкоджені усі. На дитячих майданчиках, у дворах дуже багато захоронень. Окрім цього, ще й усюди міни".
Життя розділилося на "до і після" – каже Олена Морозова. З Маріуполя приїхала з трирічним сином, чоловік залишився захищати місто.
"Нам дуже хотілося жити, ми рятувалися, рятували дітей. Ми прожили більше двох тижнів без електропостачання, зв’язку, взагалі нічого не було. Їжа закінчувалася, ліків купити не було де. Дитина постійно просилася додому, до тата. І ти нічого не поясниш, він не розуміє, чому ми другий місяць не можемо потрапити додому".

Живуть три родини безкоштовно в будинку, який їм надали в селі Кропивницького району, розповідає Ніл Плохов, який допомагає переселенцям.
"Тут було цегляне, бетонне приміщення. Ми зробили у ньому ремонт. Пофарбували стіни, поставили вагонку, натягнули стелю, утеплили підлогу, поставили опалення. Зробили "з нуля" кухню".
Читайте також
- "Стаю на коліна, піднімаю руки, кричу "Дай виїхати!" – Артем Шаповалов про виїзд з Маріуполя
- "Порятунок, якого могло не бути". Переселенці з Чернігова – про евакуацію на Кіровоградщину
- "Після війни понад усе мрію обійняти свою бабусю". Переселенка з Запорізької області
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм та Інстаграм