90% бізнесу Кіровоградщини не мають укриття. В області працюють понад 74 тисячі підприємців. Усі вони з 4 грудня під час «жовтого» рівня повітряної загрози, тобто дронової атаки, повинні були працювати лише за наявності укриття або облаштованого безпечного простору. Нині цю вимогу відтермінували. Відстрочка — правильне рішення, бо підприємці не змогли б за короткий час виконати таку умову для роботи.
Про це Суспільному розповіла голова Спілки підприємців малого та середнього підприємництва Кіровоградщини Ольга Ковальова-Алокілі.
Вимога Кабміну про обов'язкове укриття для малого бізнесу
4 вересня Кабмін ухвалив постанову й визначив порядок роботи бізнесу під час «жовтого» рівня повітряної загрози, тобто дронової атаки. До 4 грудня підприємцям потрібно було мати наявність укриття або безпечного простору для роботи.
Безпечним простором у постанові назвали «найбільш захищені зони у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які облаштовуються в межах реалізованих об'ємно-планувальних рішень у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях), визначеного Міністерством оборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил, на підставі проведених такими балансоутримувачами розрахунків».
До цієї дати бізнес без власного укриття міг продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози за погодженням із колективом.
29 жовтня Кабмін оновив правила роботи бізнесу під час жовтого рівня. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, вимогу відтермінували, бо побачили, що підприємцям треба більше часу на її виконання.
«Ми представили бізнес-асоціаціям зміни до чинного порядку. Ми побачили, що левова частка підприємств на сьогодні навіть не розпочали виконання цих простих правил щодо безпеки наших людей, тому уряд ініціює такі зміни. Перше — даємо підприємцям більше часу на облаштування укриттів або безпечних просторів. Відтермінування не означає скасування вимоги. Друге — вимоги до укриттів залежатимуть від того, скільки працівників і відвідувачів одночасно перебуває на об'єкті. Міністерство економіки, МВС, ДСНС детально поінформують з цього приводу. Третє — укриття не обов'язково має бути на власній території».
«Перекладають усе на наші плечі» — підприємці
У підприємиць, з якими спілкувалося Суспільне, різна ситуація з наявністю укриття чи приміщення, яке можна перетворити на безпечний простір. Кропивницька студія косметології не має укриття, де під час повітряної тривоги можуть сховатися працівники та відвідувачі.
Приміщення орендують 10 майстринь. Одна з них — Наталія Манойлова.
«Ми не ховаємось взагалі. Я знаю, є поруч укриття, але воно геть занедбане».
Майстриня не знає, як забезпечити вимогу Кабміну.
«Це відповідальність нашої влади, а не саме майстрів малого бізнесу. Вони абсолютно все перекладають на наші плечі. Я як майстер заробляю не мільйони і забезпечити укриттям навіть себе я не можу».
За словами майстрині Любові Дороніної, працюють на другому поверсі торговельного центру, і там немає вільних кімнат, щоб облаштувати укриття.
«От я з клієнтами, буває, спілкуюсь, то вони говорять, що ніхто не хоче, по-перше, залишати процедуру і йти в укриття. І я вважаю: щоб ухвалити такий закон — потрібно, щоб були приміщення для цього, більше взагалі, куди йти».
Ольга Пашолок дев'ять років займається приготуванням і доставкою страв і напівфабрикатів. Три роки тому під час повномасштабної війни відкрила кафе на першому поверсі.
За словами підприємиці, у підвальному приміщенні відвідувачі можуть перечекати повітряну тривогу.
«Наш заклад облаштований сонячними панелями, тому у нас завжди є світло. У нас працює і вгорі, і у підвальному приміщенні спеціальна витяжна система. У нас бачите такі доволі товсті стіни. Говорять, що ці підвали ще у 1833 році побудовані».
«Укриття для безпеки працівників і клієнтів під час повітряної тривоги — це вимога воєнного часу», — вважає адміністраторка кафе Таїсія Сорокіна.
При цьому Ольга Пашолок вважає нові вимоги перекладанням відповідальності на бізнес.
«Одна справа — мати укриття, друга справа — мати безпечне укриття. І тут теж, знаєте, я думаю, що те, що з приводу саме цього закону, то це перекладання відповідальності на бізнес. Тому що не всі люди мають свої приміщення, більшість має орендовані приміщення. Тому якщо ще щось вимагати від бізнесу, який ледве дихає, то я думаю, що це занадто».
«Як це все практично реалізувати?» — очільниця спілки підприємців
За словами Ольги Ковальової-Алокілі, інші підприємці Кіровоградщини також не бачать реального шляху, як це все можна було забезпечити в короткий термін, до 4 грудня.
«Що кажуть підприємці? Вони не бачать практичну площину виконання цих вимог».
Наприклад, підприємці не розуміють, які простори визначити безпечними.
«Як оцінити, чи відповідає приміщення для того, щоб цей тиск (від вибуху — ред.) витримати, підприємці не знають. Очевидно, що місцева влада має забезпечувати обговорення цього питання разом з рятувальниками, а також з представниками цивільного захисту для того, щоб пояснити підприємцям, як виконати ці умови. Перекладати тільки на підприємців, що ви маєте забезпечити безпеку відвідувачів і працівників, це дуже такий легкий шлях для влади, але нереалістична для виконання підприємцями умова».
До весни в регіонах збиратимуть інформацію — ОВА
Заступник начальника облуправління з питань цивільного захисту Костянтин Дружинін сказав, що військові адміністрації збиратимуть інформацію про виконання нових норм до 4 березня. За їх результатами ухвалюватимуть рішення. Передусім потрібно визначити ті приміщення, в яких можливо організувати безпечний простір. Це попередньо мають зробити самі підприємці.
«Відповідно до вимог постанови такими приміщеннями можуть бути підвальні приміщення, заглиблені приміщення, приміщення, які не мають вікон, які знаходяться в середній частині будівель, споруд. Таким чином вони захищуються, так би мовити, по правилу двох стін з несучих конструкцій».
Далі підприємці мають залучити фахівців для оцінки приміщення.
«Коли вже підприємство безпосередньо визначиться з цим об'єктом, необхідно провести інженерне оцінювання властивості цього приміщення. Що для цього зробити? Необхідно запросити проєктувальника або відповідного спеціаліста з сфери будівництва, який проведе оцінку захисних властивостей цього приміщення. І в разі, якщо за висновками спеціалістів приміщення буде відповідати вимогам, які визначаються постановою, в подальшому можливо буде організовувати цей безпечний простір в цьому приміщенні. Також роботодавець зобов'язується встановити інформаційні таблички на вході в приміщення безпечного простору».
«Влада могла зробити це давно й не перекладати це на підприємців» — громадський діяч
Рішення про облаштування підприємцями укриттів на п'ятому році повномасштабної війни запізніле, вважає голова громадської організації «Комітет економістів України» Андрій Новак.
«Це все можна було зробити вже давним-давно, професійно, безпечно, тому що укриття саме по собі, наприклад, мобільні укриття, це всього-навсього залізобетонна модульна конструкція, яку можна було виготовляти на багатьох наших цементних заводах, навіть цегляних заводах».
На його думку, у цьому питанні не варто перекладати відповідальність на самих підприємців.
«Уже наприкінці п'ятого року великої війни перекладати незроблене центральними і місцевими органами влади на підприємців — це щонайменше несправедливо. А по суті це нереально для самих підприємців. Немає зараз у підприємців ні технічних, ні організаційних, ні фінансових ресурсів своїми силами влаштовувати якісь укриття. Більшість підприємців працює в орендованих приміщеннях. Більшість цих приміщень не пристосовані під бомбосховище чи навіть укриття».
Андрій Новак вважає: підприємці сплачують податки в держбюджет, з якого Кабмін і має фінансувати облаштування укриттів для бізнесу.
