У Кіровоградській області російська армія знищила скалад з мінеральними добривами приватного підприємства. Вони розташовані в Кропивницькому районі. Упродовж року підприємство перенесло чотири атаки російської армії. Суспільне дізнавалось, як бізнес може відшкодувати збитки внаслідок російських обстрілів.
Наслідки обстрілів на підприємстві
Підприємство використовує склади для зберігання мінеральних добрив і подальшого продажу аграрним компаніям Кіровоградщини. З початку року два склади зазнали чотирьох атак — у лютому, вересні і двох у жовтні. Загалом було сім влучань, розповів Суспільному завідувач складів Сергій Михайленко.
У лютому два «шахеди» влучили в бетонний склад й частково зруйнували його. Також були пробиті ємності для зберігання рідких добрив, витекло добриво. Крім цього, пошкоджені мінеральні добрива в упаковках, вантажівка, інструменти й інші речі. У вересні повторне влучання в цей склад остаточно зруйнувало його.
«21 вересня те саме складське приміщення, яке перед цим надбили, вони, скажімо так, добили повністю. Якщо в лютому прилетіло з одного краю знизу, то в вересні вже було згори. Так само пошкоджений побутовий вагон, у якому перебуває охоронник. Він отримав травму коліна. Зараз лікується, і вже четверту чи п'яту операцію йому на коліні робили. Були значно пошкоджені технічний навантажувач та інструменти. І так само погоріло мінеральне добриво в упаковках».
Під час наступної атаки, 5 жовтня, зазнали ушкоджень навантажувач, ємності для зберігання рідких добрив і другий склад — металевий. Також пошкодило мінеральні добрива, що зберігались в біг-бегахПромисловий контейнер великої вантажопідйомності, виготовлений із міцної тканини. і мішках. Наступного дня, 6 жовтня, прилетіло в ємність для зберігання рідких добрив і пробило наскрізь. Пошкодження були такі значні, що склади вирішили не відновлювати. Територію розчистили, розповів Сергій Михайленко.
«Була будівельна компанія, і просто вирішили розібрати ті уламки, щоб можна було користуватися територією й вільно просуватися. А склади вирішили не відновлювати, поки триває війна, тому що в Україні були випадки з такими самими складами, коли відновили будівлю і через тиждень знову прилетіло туди. Тобто поки на паузі відновлення залишили».
Також під час атак був пошкоджений офіс підприємства. Там вибиті вікна, двері і деформувався дах. Сукупної суми збитків нині не встановили, сказав Сергій Михайленко.
«Збитки дуже великі. На підприємстві не можуть порахувати навіть приблизну суму. Треба проводити оцінку та повну інвентаризацію. Це на зараз зробити майже не можливо, бо є постійна загроза нових влучань. Також треба розбирати склади, щоб оцінити реальну кількість втраченого товару».
Як підприємство планує відшкодовувати збитки
У всіх випадках Сергій Михайленко дзвонив на номер екстреної допомоги 112 і повідомляв про наслідки обстрілу рятувальникам і поліції. Їх потім документально фіксували.
«Це потрібно для фіксації злочинів, інформації для міжнародних організацій і для можливості потім отримати виплати. Тобто у документах фіксують, що країна-терорист вчинила факти тероризму щодо нашого підприємства. Поки керівництво не подавало для заяву до міжнародного Реєстру збитків. Зараз у процесі збору документів та доказів».
За словами Сергія Михайленка, на підприємстві також не виключають того, що, окрім заяви до міжнародного Реєстру збитків, подадуть до українського суду на Російську Федерацію. Це також може бути підставою для стягнення з Росії в майбутньому компенсацій. Серед державних програм поки не знайшли ту, якою можна було б скористатися.
«На сьогодні реальної підтримки бізнесу не передбачено».
Варіант зі страховкою на підприємстві також не розглядають.
«Збитки в результаті військової агресії є військовими ризиками для страхових компаній. Страхові компанії або не страхують майно від військових ризиків, або роблять це на певних територіях. Страхові платежі по страховці від військових ризиків дуже високі. Наше майно не застраховане від військових ризиків».
Закон про те, як можна відшкодувати збитки й відновити роботу бізнесу після обстрілу
Знищення складів, товарних запасів і виробничих потужностей через російські обстріли не обов'язково означає, що підприємство має самостійно покривати всі втрати, пояснила Суспільному керівниця адвокатського бюро з Кропивницького Катерина Ляшенко. За її словами, в Україні діють державні програми фінансової підтримки, механізми компенсації окремих збитків, пільгове кредитування та міжнародні інструменти відшкодування шкоди. Вона розповіла про кожну з них — у чому полягає допомога й на яких умовах.
Державний грант у межах програми «Зроблено в Україні»
У межах програми «Зроблено в Україні» виробничі підприємства можуть отримати до 16 мільйонів гривень на відновлення пошкоджених потужностей, запуск нових виробничих ліній і створення робочих місць. Однією з умов отримання гранту є створення щонайменше п'яти робочих місць. Гроші гранту повертаються державі протягом трьох років за рахунок сплачених підприємством податків і зборів.
«Для цього необхідно: подати заявку через портал «ДІЯ» разом із бізнес-планом, витягом з ЄДР Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.та звітом про оцінку збитків. Заявка автоматично надсилається до обраного банку. Банк перевіряє податкові борги, кредитну історію та бізнес-план. За потреби проводить співбесіду і виїзд на підприємство. Після внесення власної частки співфінансування гроші зараховують на рахунок підприємства. Грант можна використати на цілі, визначені бізнес-планом».
Державна програма «Точка опори»
Програма «Точка опори» передбачає компенсацію частини заробітної плати та єдиного соціального внеску за працівників у період простою або призупинення дії трудових договорів. Максимальний розмір щомісячної виплати становить до 17,3 тисяч гривень на одного працівника. Допомога надається на строк до трьох місяців із можливістю продовження до шести місяців, розповіла адвокатка.
«Для оформлення допомоги роботодавцям необхідно звернутися до центру зайнятості або до регіонального офісу «Зроблено в Україні». Заяву разом із пакетом документів слід подати не пізніше ніж через 90 днів після оголошення простою або призупинення трудових договорів. Необхідні документи за програмою «Точка опори»: накази по підприємству; відомості про виплату заробітної плати; офіційне підтвердження пошкодження майна; план відновлення діяльності».
Пільговий кредит на відновлення за програмою «5-7-9%»
Якщо підприємству потрібні гроші на відбудову складів, ремонт приміщень, відновлення обладнання чи інші витрати, пов'язані з пошкодженим майном, варто розглянути спеціальний напрям програми «Доступні кредити 5-7-9%», розповіла адвокатка. У серпні 2026 року уряд оптимізував умови програми.
За умовами:
- до 150 мільйонів гривень — граничний розмір кредиту за напрямом відновлення;
- 0,1% річних протягом перших двох років — компенсаційна ставка;
- надалі — ставка 5%, 7% або 9% залежно від категорії підприємства та передбачених програмою критеріїв.
«Це саме кредит, а не безповоротна виплата. Підприємство має оцінити здатність його повернути, а банк — перевірити відповідність позичальника вимогам програми. Цей варіант особливо варто розглянути, якщо підприємству необхідно відновити складські приміщення, закупити обладнання або відновити господарську діяльність у короткий строк», — порадила адвокатка.
Щоб скористатися програмою, потрібно:
- звернутися до банку, який бере участь у програмі;
- повідомити, що кошти потрібні саме на відновлення майна, пошкодженого внаслідок обстрілу;
- підготувати документи про підприємство, фінансову звітність, підтвердження збитків і кошторис відновлення;
- уточнити доступний розмір фінансування, вимоги до забезпечення кредиту та перелік допустимих витрат.
Компенсація через Експортно-кредитне агентство
Цей механізм передбачає компенсацію пошкоджених активів через Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Це приватне акціонерне товариство, єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабміну. За наявною інформацією, розмір компенсації може сягати 30 мільйонів гривень, а також передбачена можливість відшкодування страхових премій у межах установленого ліміту, розповіла Катерина Ляшенко.
«Проте є обмеження: підприємство мало долучитися до відповідної програми до настання збитків. Оформити участь після обстрілу, щоб отримати компенсацію за вже знищені активи, не можна».
Міжнародний Реєстр збитків
Підприємствам юристка радить розглянути можливість подання заяви до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Це можна зробити через портал «Дія» за умови, що конкретна категорія заяв доступна заявнику.
«У межах відповідних категорій можна заявляти вимоги щодо знищеного або пошкодженого майна, а також інших видів втрат, якщо вони охоплюються правилами відповідної категорії. Наприклад, для підприємства, яке втратило складські приміщення та мінеральні добрива, важливо окремо документувати: вартість знищених будівель і споруд; вартість товарних запасів, які перебували на складі; втрату обладнання та іншого майна; витрати на розчищення території й відновлення, якщо вони належать до відповідної категорії вимог», — розповіла керівниця адвокатського бюро.
За словами юристки, необхідно розмежовувати різні види збитків і не допускати подвійного обліку однієї й тієї самої втрати.
«Внесення заяви до Реєстру не означає автоматичного отримання грошей. Реєстр призначений для фіксації та опрацювання вимог у межах міжнародного компенсаційного механізму. Це не замінює звернення за доступними зараз грантами, кредитами чи іншою допомогою».
Що потрібно зробити одразу після обстрілу
За словами керівниці адвокатського бюро, незалежно від того, який механізм підтримки підприємство обрало, спочатку потрібно правильно зафіксувати наслідки обстрілу.
Зафіксуйте пошкодження
- Зробіть фото та відео території, знищених складів, конструкцій, обладнання та залишків товарних запасів. За можливості зафіксуйте адресу, дату, час і місце зйомки.
- Не поспішайте демонтувати пошкоджені конструкції, вивозити залишки майна або починати ремонт до проведення необхідних оглядів і фіксації доказів. Виняток —невідкладні дії, потрібні для порятунку людей, усунення безпосередньої небезпеки або виконання вимог компетентних служб.
Повідомте правоохоронним органам
- Необхідно домогтися належної фіксації події та її зв'язку зі збройною агресією Росії. Наполягати на внесення відомостей до ЄРДР, витребувати протоколи огляду та інші документи, які можуть надати компетентні правоохоронні органи.
- За наявності підстав варто ініціювати набуття підприємством статусу потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні.
Проведіть інвентаризацію знищеного майна
- Потрібно встановити, що саме було втрачено, у якій кількості та якою була вартість майна. Доцільно зібрати: накладні, рахунки, договори поставки; складські облікові документи та результати інвентаризації; документи на складські будівлі, обладнання та інші активи.
- Якщо частина документів знищена внаслідок пожежі, необхідно з'ясувати, які відомості можна відновити з електронного обліку, банківських платежів, документів постачальників та інших джерел.
Визначте розмір збитків
- Вартість знищених товарних запасів потрібно відокремити від вартості будівель, обладнання, витрат на розчищення та інших втрат.
- За необхідності слід залучити оцінювача або експерта для визначення вартості пошкодженого майна та обґрунтування розміру збитків. Витрати на відновлення бажано підтверджувати кошторисами, дефектними актами й комерційними пропозиціями підрядників.
Перевірте страхування та доступні програми
Якщо майно було застраховане, необхідно повідомити страховику в строки та порядку, визначені договором, і виконати його вимоги щодо огляду та документування збитків.
Сформуйте окремий пакет документів для кожного механізму
За словами адвокатки, універсального пакета, який автоматично гарантує отримання всіх видів допомоги, немає. Для кожної програми можуть відрізнятися вимоги до заявника, майна, підтвердження збитків, строків і цільового використання грошей. Тому доцільно сформувати єдину доказову базу, а потім підготувати окремі заяви та додатки відповідно до вимог кожного механізму підтримки.
