У кропивницькому театрі для охочих влаштовують екскурсії історичними залами. Відвідувачам розповідають про історію першого професійного українського театру та реконструкції будівлі, знайомлять з біографіями корифеїв та показують предмети інтер'єру, пов'язані з ними.
Про це до Всесвітнього дня театру, який відзначають 27 березня, в етері Українського радіо Кропивницького розповіла актриса Надія Мартовська, яка також проводить екскурсії.
Про екскурсії, будівлю театру та історичні артефакти
За словами Надії Мартовської, екскурсії вона проводять двічі на місяць. Відвідувачі – здебільшого гості міста.
"З Миколаєва, часто з Кривого Рогу, Києва. Для дорослих кропивничан проводимо рідко, що трохи засмучує, але дитячі групи бувають часто. Зазвичай 12-15 людей (екскурсійна група – ред.), найбільша група була 60 людей".
За понад 155 років у будівлі театру відбулось 11 реконструкцій.
У залі театру збереглася люстра, яка має такий самий вигляд, як на момент будівництва театру, розповіла актриса. Електрика, з її слів, змінила спосіб освітлення, а раніше залу освітлювали гасові лампи або свічки.
"Щоб запалити світло в театрі, використовували спеціальний механізм: перед кожною виставою спускали люстру прямо на накриті чимось крісла і вручну запалювали всі ці свічки. Так само вручну запалювали й інші світильники, включно з тими, що стояли на ложах. Рампу – ряд ліхтарів, який відокремлював глядацьку залу від сцени також освітлювали вручну".
Крім люстри в театрі зберегли дзеркало, яке, за легендою, "бачило" вистави корифеїв.
"Якщо дуже довго стояти перед цим дзеркалом і пильно вдивлятися, можна побачити, як на сцені грають корифеї. Його розташували так, що повз нього проходять актори, виходячи з гримерок на сцену".
Про історію професійного театру
Надія Мартовська розповіла, що корифеї українського театру, серед яких Марко Кропивницький Актор, і режисер, і автор більш як 40 п'єс. та Іван Карпенко-КарийУкраїнський письменник, драматург, актор., починали свій шлях у Бобринці, займаючись аматорськими виставами.
"Коли повітАдміністративно-територіальна одиниця. перевели у Єлисаведград, нині Кропивницький, вони почали займатися аматорськими виставами. І такого потужного аматорського руху, як в Бобринці та Єлисаветграді, не було більше ніде в Україні. Незважаючи на заборону української культури, у 1881 році їм вдалося отримати дозвіл ставити вистави українською мовою. Звісно, з певними обмеженнями: показувати тільки село, в жодному разі не козаків з панами і царями".
Показ першої "професійної" вистави відбувся 27 жовтня 1882 року.
"Будівлю театру створли за гроші полковника Трамбицького, який купив проєкт, бо сам не мав достатніх знань для проєктування театру. Будівництво тривало два роки. Перша вистава – "Наталка Полтавка", у ній брали участь Марко Кропивницький, Микола Садовський та Марія Заньковецька. Саме тоді народився професійний український театр. В театрі збереглися сорочки Марії Заньковецької, які зберігають історію та культуру українського народу".
Зберігають у театі світлини трупи Марка Кропивницького. Більшість фотографій корифеїв – в образах, які вони втілювали на сцені, сказала Надія Мартовська.
Замовити екскурсію можна в касі театру.
