20 березня, починаючи з 2013 року, за ініціативою Організації Об’єднаних Націй відзначають Міжнародний день щастя. Його мета – підкреслити важливість щастя в житті людей. Дата збігається з днем весняного рівнодення, символізуючи рівні права на щастя для всіх. Як відчуття радості допомагає цивільним українцям в умовах війни зберігати життєстійкість, чому не варто піддаватися почуттю провини та як шукати власні сенси у складних обставинах, в етері Українського радіо розповіла кандидатка психологічних наук з Кропивницького Ірина Радул.
Чому бути щасливим нині – це необхідність
За словами психологині, щастя під час війни – це не ігнорування реальності, а механізм виживання. Коли людина перебуває у стані постійного смутку чи провини, вона стає емоційно нестабільною, наслідком чого може стати деморалізація суспільства. Важливий аспект життєстійкості, на її думку — розуміння, що радість не є зрадою.
"Необхідний внесок цивільних у боротьбу з армією РФ – не піддаватися смутку, не піддаватися темряві. Наші воїни воюють саме заради того, щоб зберегти наше право взагалі жити і радіти цьому життю".
Не варто піддаватися почуттю провини, сказала Ірина Радул, бо емоційна нестабільність знижує здатність до спротиву.
"Внутрішній стан людини безпосередньо впливає на її мотивацію та здатність швидко ухвалювати рішення. Почуття провини позбавляє ресурсів, необхідних для того, щоб бути корисною собі, своїй родині та країні. Провина формує деструктивне сприйняття власної особистості та ситуації загалом. Вона змушує людину думати, що вона "недостатньо допомагає" або "не має права на відпочинок", що лише посилює виснаження".
Право на життя стало метою боротьби для українців, вважає психологиня.
Гормони щастя: як "підзарядитись"
Психологічна стійкість напряму залежить від гормонального фону. Психологиня радить свідомо стимулювати вироблення чотирьох основних нейромедіаторівРечовини, що передають сигнали між нервовими клітинами (нейронами) або від нейронів до м'язів чи залоз через зони контакту. Вони забезпечують роботу нервової системи, керуючи настроєм, сном, пам'яттю, рухами та емоціями..
- Дофамін — відповідає за мотивацію. Щоб підтримати його рівень, психологиня радить ставити перед собою маленькі цілі та досягати їх, наприклад, приготувати щось смачне.
- Серотонін — впливає на настрій. Для його стимуляції Ірина Радул рекомендує частіше бувати на свіжому повітрі та сонці, святкувати навіть маленькі успіхи та робити приємні сюрпризи іншим людям.
- Ендорфін — допомагає знімати біль і стрес, викликає почуття легкої ейфоріїСтан щастя, радості та безтурботності.. Його виробленню, зі слів експертки, сприяють заняття спортом, сміх, танці та вживання шоколаду.
- Окситоцин — це гормон прихильності. Для його підтримки важливо обіймати близьких, спілкуватися з приємними людьми та друзями, а також гладити домашніх тварин, сказала психологиня.
Досвід кропивничан: від болю до нових сенсів
Для кропивничан, з якими говорили кореспонденти Суспільного, щастя стало набутим умінням цінувати кожну мить. При цьому для тих, хто пройшов через найважчі втрати, це відчуття трансформувалося. Наприклад, голова громадської організації "Об’єднані Героями" Алла Кондакова, яка втратила сина Олександра у червні 2014 року, сказала, що безумовне щастя для неї залишилося в минулому.
"Зовсім щаслива не можу сказати, але іноді мене рятує спілкування з такими, як я, мамами. Ми нібито йдемо просто в кафе... при кожній зустрічі ми говоримо про дітей. Якісь такі оці думки, вони надають сил жити".
За словами військового Олега, на фронті він здобув уміння швидко знаходити рішення в будь-яких ситуаціях, що додає йому впевненості у цивільному житті. Натомість звільнений з військової служби за станом здоров’я боєць Олексій сказав, що війна забрала у нього фізичне та психологічне здоров'я, а сили рухатися далі дає розуміння того, що він воював за мирне майбутнє своїх дітей.
"Криза може бути поштовхом"
У психології існує концепція сприйняття кризи як поштовху, розповіла Ірина Радул. Війна змушує людей перестати відкладати життя на потім. Люди відкривають у собі нові якості: вміння виживати, приймати стратегічні рішення та брати на себе відповідальність за родину.
"Ситуацію ми не можемо змінити, але ми можемо обрати або страждання, або змінити ставлення до обставин на користь того, щоб далі жити, виборювати перемогу разом і рухатися вперед".
Пошук сенсу часто полягає у відмові від "павзи" в житті
"Ми можемо на павзу поставити своє життя і нічого не здобути за цей проміжок часу, або навпаки сфокусуватися і отримати ті можливості, які нам дає життя".
Українці, які почувають себе щасливими, на думку Ірини Радул – це доказ того, що в нашому суспільстві сформувався високий рівень життєстійкості й відбулась психологічна адаптація до умов війни. Щастя під час війни, вважає, дозволяє українцям не просто функціонувати, а й залишатися ефективними, допомагати армії та зберігати цілісність суспільства під надзвичайним тиском.
