Щороку у п’ятницю березня перед днем весняного рівноденняАстрономічне явище (зазвичай 20-21 березня), коли Сонце перетинає небесний екватор, а день і ніч стають майже рівними за тривалістю, по 12 годин., за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, відзначають Всесвітній день сну. Його мета — підвищити обізнаність про важливість здорового сну, привернути увагу до проблем розладів та запобігти їхньому впливу на здоров'я. У 2026 році це 13 березня. Клінічна практикуюча психологиня, кропивничанка Лариса Радченко в етері Українського радіо Кропивницького розповіла, що сон – це не просто відпочинок і павза між двома днями. Саме вночі, з її слів, відбувається відновлення психіки та організму.
"Сон важливий, як вживання води чи їжі. Це не розкіш, а життєва необхідність. Саме під час сну наша психіка відпочиває. Нині ми бачимо різні розлади: комусь дуже важко засинати, хтось засинає на 15-20 хвилин і прокидається. Зазвичай потім починається телефон, новини, від яких людина засмучується ще більше. Людина зранку не відчуває бадьорості. Це стається тому, що сон не має глибокої фази. Він поверхневий. Людина ніби постійно в очікуванні чогось, не може розслабитися. А коли так спиш, мозок не відпочиває повністю, а навпаки – активно працює, обробляє переживання за день".
Військовий — про проблеми зі сном
Військовий Андрій розповів, що після трьох годин сну вночі прокидається й не може заснути.
"На сон впливають болі після поранення, допомагає лише знеболення. Зазвичай після прокидання читаю новини в телефоні, можу піти попити води або чаю. Тому часто приймаю снодійні препарати. Без берушВкладки, що вставляються у слуховий канал для захисту вух від шуму, води, пилу, вітру. спати не можу взагалі: сирена дуже сильно діє на нервову систему. На фронті простіше, хоча є прильоти, вибухи. З ким із побратимів спілкуюся, подібні проблеми є у всіх. Хтось не спить через проблеми після контузії, хтось через постійний біль після поранень, особливо коли осколки в тілі залишаються".
Психологиня пояснила це так:
"На війні сон – це про безпеку. Військовий не може зануритися в сон, бо йому треба відчувати, слухати. А коли приходить додому – є і тиша, і чиста постіль, а не спиться. Психіка відвикла від цивільного життя".
Військові, з її слів, скаржаться на яскраві "воєнні сни", де вони знову перебувають на фронті.
"Ці сни настільки реальні, що вони прокидаються в холодному поту".
Коли варто звертатися до спеціалістів (далі – пряма мова психологині)
Сон – це час, коли наша психіка мовчки і непомітно лікує нас. Коли ми його втрачаємо, це відображається на розумових здібностях та працездатності. Людина не може без сну прожити більше чотирьох діб. Наслідки можуть дійти навіть до психічних розладів.
Люди дуже бояться слова "психіатр", але я завжди кажу, що коли ви травмуєте ногу, ви ж не йдете до гастроентеролога, ви йдете до травматолога. Коли болить душа – треба йти до спеціаліста. Психолог не завжди може справитися, коли потрібні ліки, щоб нервова система прийшла у нормальний стан. Ментальне здоров’я – це не означає, що ти не маєш права захворіти, а те, що ти знаєш, як тобі одужати.
Як вибудувати роботу з психологом
Перше, що треба зробити, щоб допомогти собі – це змінити ставлення до психологічної допомоги, сказала Лариса Радченко.
"За роки повномасштабної війни ставлення військових до психологів змінилося – вони стали частіше самостійно звертатися за допомогою, розуміючи її важливість".
Вирішення проблеми на 80% залежить від того, чи змогла людина розповісти про неї.
"Іноді військовим потрібно виговоритися протягом кількох годин, щоб "випустити" те, що накопичилося всередині".
Робота з військовими, зі слів психологині, часто є довготривалою.
"Важливо не залишати людину саму з відкритою проблемою, особливо при переведеннях між шпиталями".
Українські фахівці, за словами психологині, нині напрацьовують власний досвід, спираючись на методики ізраїльських та американських колег.
Практичні поради для покращення сну
Психологиня рекомендує впроваджувати "гігієну сну"Набір звичок та умов, необхідних для повноцінного відпочинку. та використовувати техніки релаксації. Навичка зазвичай формується протягом 21 дня.
- Графік: "Лягати спати і прокидатися приблизно в один і той самий час. Найбільш природним вважається засинання між 22 та 23 годинами, коли виробляється мелатонінГормон сну, який виробляє шишкоподібна залоза (епіфіз) у головному мозку у відповідь на темряву.".
- Цифровий детоксОчищення організму.: "За годину до сну обмежити гаджети та новини".
- Атмосфера: "Провітрювати кімнату. Вчені встановили, що краще спати там, де прохолодно, навіть 18 градусів".
- Харчування: "Чай перед сном краще не вживати. Можна трав’яні напої: ромашку, м’яту, мелісу або тепле молоко з медом".
- Аудіо-м’язова релаксаціяПроцес зниження м'язового та нервового напруження.: "Коли ти ліг, розслабився, увімкнув приємну музику, потрібно по черзі стискати кулак правої руки на п'ять секунд і відпускати. Потім – лівої. Так ми переходимо на все тіло, навіть на м’язи обличчя. У тих, хто чесно це виконує, знижується артеріальний тиск".
Сон та відпочинок нині – це такий самий акт самозахисту, як і дотримання правил безпеки, вважає Лариса Радченко.
