30 вересня у Кропивницькому вшанували пам'ять загиблих євреїв під час Другої світової війни. Представники влади, громадських організацій, єврейська громада та містяни поклали квіти до пам’ятного знаку "Жертвам Голокосту” на подвір’ї хоральної синагоги.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного. За її підрахунками, зібралося пів сотні людей.
За інформацією головного рабина Кропивницького Дана Закута, масові розстріли євреїв у Кропивницькому, тодішньому Кіровограді, почалися 30 вересня 1941 року. На території синагоги збирали єврейське населення і вели на розстріл на околицю міста. На території Кіровоградської області, сказав, в роки Другої світової війни нацисти вбили понад 20 тисяч євреїв.
"Людина, котра втрачає людяність, починає вигадувати новий спосіб, як знищити іншу людину, це є тварина іншого рівня. Це вже не є людина. У Кропивницькому було на той час за офіційними даними близько двох тисячі загиблих, я думаю, що невідомо там. Є розрахунки, що це було приблизно шість тисяч людей, які загинули у цей день".
За словами рабина, вони кладуть каміння на могили, адже таким чином їх "відбудовують".
"Ми таким чином відбудовуємо могили й проявляємо співучасть у тому, щоби могила не руйнувалася, була надалі й місце це пам’ятали та бачили. Бо у далекі часи могили так і робили на купі каміння".
29-30 вересня 1941 року у Києві відбулись масові розстріли у Бабиному Яру в Києві. Тоді за два дні нацисти розстріляли майже 35 тисяч євреїв, розповів голова єврейської громади Юхим Мармер.
"Став символом "Голокосту куль". Там близько 35 тисяч євреїв поклали у той яр. Але це не був перший масовий розстріл в Україні. На місяць раніше. Масовий розстріл був у Кам’янець-Подільському і там розстріляли 23 – 24 тисячі. Наймасовішим місцем розстрілу євреїв була Богданівка, Миколаївська область. Там близько 55 тисяч людей було вбито".
Зі світлиною бабусі та дідусь на вшанування прийшла Кропивничанка Белла Чигринська. Жінка розповіла що у цей день в родині Цесарських вбили 17 людей.
"Абрам – мій дідусь, йому було 49 років, і бабуся – Брухел Цесарська, їй було 46 років. Їх, за розповідями сусідів, привезли на площу й вбили. Я онучка цієї бабусі й цього дідуся".
За її словами, батько Юрій у 41-му воював на фронті. Про вбивство всієї родини дізнався у січні 44-го, коли визволяв місто з-під окупації. Причина смерті – розстріл.
"Перший мій брат, Аркадій, він в Ізраїлі, йому 78 років. Буду зараз плакати. Його назвали на честь дідуся – Абрама. Мене назвали Белла – на честь бабусі Брухел. 17 людей. У них було четверо дітей, четверо синів. Мій батько був другий, він пройшов усю війну. Був поранений, контужений. Перемогу зустрів у Берліні".
Трагедія в Бабиному Яру
За даними з сайту Українського інституту національної пам'яті, Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних жителів й військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї й роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, порушники комендантської години та пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
29-30 вересня 1941 року у Києві відбулись масові розстріли у Бабиному Яру. За даними дослідника історії Києва Михайла Кальницького, за два роки окупації у Бабиному Яру вбили понад 100 тисяч людей. Половина із них були євреї. Іншими стали зокрема військовополонені, репресовані та партизани різних національностей. Винищення євреїв — була один із головних пунктів ідеології нацизму.
У 2023 році документальну спадщину "Бабин Яр" включили до міжнародного реєстру програми "Пам'ять світу" Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО). Про це у Facebook повідомила Державна архівна служба. За їхніми даними, основою для отримання цього статусу став онлайн-простір Меморіального центру, який налічує понад 3,5 мільйона документів з 13 архівів України.
