Аграрії Кіровоградської області не поспішають продавати зібраний врожай. Серед причин – втрати посівів через весняні заморозки, а також мита й торговельні обмеження на імпорт української агропродукції в країни Євросоюзу, які повернули у червні цього року після скасування у 2022-му.
Про це Суспільному розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
За її даними, в області намолотили перший мільйон тонн зерна. Зробили це на тиждень пізніше, ніж торік, а через заморозки на ґрунті аграрії втратили частину врожаю, зерно довше дозрівало. Тому фермери не поспішають продавати зібране. На зменшення експорту вплинуло й повернення 6 червня комісією Євросоюзу мит та торговельних обмежень на імпорт української агропродукції. Квоти, тобто обсяг постачання, поширюються на 30 українських агротоварів, зокрема пшеницю.
"Зараз при Мінагрополітики працює координаційна робоча група, яка розглядає оперативні питання, пов’язані з перелаштуванням логістики, транспорту, виходу на нові ринки, тому що, по суті, експорт в Європу зараз набагато менший, ніж це було торік".
На 21 липня з України експортували 799 тисяч тонн збіжжя, що у понад 3,5 раза менше, ніж торік. Такі дані опублікували на сайті Міністерства аграрної політики. Це падіння було прогнозованим, вважає трейдерЗаймається закупівлею, продажем та експортом сільськогосподарської продукції. Володимир Кошельник.
"Причина у слабкому торішньому врожаї, якщо порівнювати із позаторішнім. Інша причина – в тому, що залишки, які накопичились у період складності експорту під час війни, закінчились".
Нині тривають перемовини на рівні уряду й Міністерства агрополітики з Єврокомісією щодо перегляду квот. Якщо змін не відбудеться, Україна втрачатиме мільярди євро щороку, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
"Якщо рахувати обмеження, які були б застосовані 6 червня і почали діяти в рамках тих поставлених умов, то річні втрати України в експорті сягали 3-3,5 мільярда євро. Зараз ми говоримо, що після цих перемовин, обмеження, які будуть існувати, скоротять наші витрати десь на мільярд євро".
На думку Дениса Марчука, втрати аграріїв і надходження до бюджету може компенсувати продаж українського зерна на ринки Азії та Африки.
Аграрії чекають кращої ціни
Тиждень збирають озиму пшеницю у господарстві із села Рівне Новоукраїнського району Кіровоградщини. Врожайність – шість тонн з гектара, торік було на тонну більше, сказав агроном Денис Філіпенко.
"Зима була м’яка, не дощова, весна була рання й морозна. Такі перепади для озимих культур – це дуже суворі умови вирощування. Це вплинуло на врожайність. Перше – не було накопичення зимової вологи, яка проникла б у нижні шари ґрунту, зараз би в таку спеку рослина не страждала й дала б кращий результат. Також всі приморозки, які були цієї весни, також впливали – бувало жовтіли геть озимі".
За оцінкою агронома, якість пшениці краща, ніж торік.
" Була фуражна, а цього року - і третій, і другий, і майже до першого класу доходить якість пшениці".
Минулого тижня зібрали озимий ячмінь, сказав агроном. Його врожайність менша, ніж торік.
"День на тонну з гектара менше. І вологість на це вплинула, і засуха, і приморозки".
Керівник господарства Микола Макодзеба розповів, що зібране поки не продають. За тонну озимої пшениці трейдери, які займаються купівлею та продажем сільськогосподарської продукції, дають нині 9300 гривень, тому він чекає на більшу ціну.
