16 липня Верховна рада ухвалила законопроєкт №13157, який передбачає запровадження з 1 серпня 2025 року 10% мита на експорт ріпаку та сої. Україні це принесе мільярдні надходження в бюджет, вважає співавтор закону Дмитро Кисилевський. На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, мито може негативно позначитися на аграріях України й, зокрема, Кіровоградської області.
Про це вони розповіли Суспільному, коментуючи, як правки в законодавстві вплинуть на економіку України й аграріїв.
16 липня Верховна рада більшістю голосів ухвалила закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", до якого увійшла поправка про запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак. "За" проголосували 245 депутатів, проти — троє, утрималися — 16, не голосували — 50.
Думка "за" експортне мито на сою
Один зі співавторів закону — народний депутат від партії "Слуга народу" Дмитро Кисилевський. На його думку, мито позитивно позначиться на аграріях, бо стимулюватиме внутрішню переробку й позбавить логістичних ризиків експорту під час повномасштабної війни. Водночас держава матиме додаткові надходження — сім мільярдів гривень щороку.
"Ці гроші, які підуть в бюджет, будуть фінансувати армію, і це понад 200 мільйонів валютної виручки. А коли з'являться нові заводи чи коли будуть завантажені існуючі заводи, це відповідно одразу матиме ефект і в робочих місцях, і покращенні ситуації в тих громадах, де знаходяться ці підприємства. Тобто стратегічно для країни немає альтернативи в переробці", — вважає депутат.
Думка "проти" експортного мита на сою
Народний депутат від партії "Слуга народу" Дмитро Соломчук голосував проти. На його думку, не можна вводити такі мита через те, що це вдарить по малих і середніх фермерах. Саме вони останні п’ять сезонів сіють олійні культури (і насамперед сою), не отримуючи при цьому великих прибутків.
"Вони отримують просто банально на 10% нижчу ціну. І якщо ще з них збити цих 10% від ціни, а вони заробляють на рівні 15-20% максимум, то в них не те що розвитку не буде — вони будуть банкрутіти. А це величезна катастрофа для країни, тому що фермер — це основа розвитку українського села", — вважає Дмитро Соломчук.
Дмитро Кисилевський на це уточнив, що 10% мита стосуються великих експортерів сої та ріпаку. Якщо фермер виростив власні ріпак чи сою, то він може експортувати без мита.
"Для нього нічого не змінюється, продовжує працювати, як працював. Якщо це сільськогосподарський кооператив, він так само експортує без мита — ніяких змін, все як завжди. А ті, хто скуповує тут сировину на вивіз, щоб там її переробляти, ці компанії будуть платити 10 відсотків", — сказав Дмитро Кисилевський.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів, що є негативний приклад "соєвих правок" Мито на експорт сої й ріпаку.у 2018 році.
"Тоді "соєві правки" призвели тільки до того, що знизилася ціна всередині країни. Багато хто відмовився від вирощування. Коли президентом став Зеленський, то вони у 2020 році ухвалив новий закон і ці правки скасували. Зараз наступаємо фактично на ті самі граблі", — вважає Денис Марчук.
За його словами, експерти Всеукраїнської аграрної ради порахували втрати, які очікують аграріїв після ухвалення закону. Йдеться про 17 мільярдів гривень — 9,3 мільярда гривень по сої й 7,7 мільярда по ріпаку.
"Це ми говоримо тільки те, що недоотримає аграрний сектор. Недоотримає аграрний сектор — недоотримує держава. У плюсі будуть тільки великі переробні кампанії, які, власне, виступили лобістами цих змін".
Співавторів закону Дмитро Кисилевський сказав, що ці підрахунки нічим не підкріплені.
"В якихось часових рамках, може хтось заробить менше, хтось заробить більше. Це якісь коливання в межах одного сезону".
Аграрії про вирощування сої та експортне мито
Нині посівні площі сої в Кіровоградській області — понад 110 гектарів. Це на понад 38 гектарів менше, ніж торік. Такі дані Суспільному надала керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
Керівник фермерського господарства з села Воронівка Олег Косенко – один з тих, хто цього року зменшив площі сої. Сказав, що вона виявилася збитковою через торішню спеку й посуху. Урожай може втратити й цьогоріч.
"У цьому році сої посіяли 190 гектарів, того року було 350 гектарів. Тогорічний врожай у нас на підприємстві одна тонна 200 кілограмів. Щоб вона була рентабельною, то потрібно, щоб врожайність була хоча б дві тонни, дві тонни 200 кілограмів", — розповів фермер.
Він продає урожай сої трейдерам, Займається купівлею та продажем аграрної продукції, такої як зерно, олія, добрива тощо, з метою отримання прибутку. Він працює на аграрному ринку, аналізує його тенденції, прогнозує зміни цін та укладає угоди.які його потім експортують. Фермер припускає, що мито може негативно позначитися на його господарстві. Трейдери можуть закладати втрати у прибутках у вартість зерна, і таким чином ціна на збіжжя впаде.
"Соя з такими ринковими цінами і з такими кліматичними умовами, в яких ми зараз перебуваємо, просто, я думаю, відійде", — вважає Олег Косенко.
Закон про "соєві правки" набере чинності після його підписання президентом, який має 15 днів на розгляд, затвердження або його повернення до Верховної ради зі своїми пропозиціями, сказав співавтор закону Дмитро Кисилевський.
