На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл

Історію й побут затоплених в Дністровському басейні сіл відтворила в етномузеї села Грушка Староушицької громади приїжджа з-за кордону на Хмельниччину художниця та етнографиня Адріана Вітер.

Вона розповіла Суспільному: викопані археологами перед затопленням сіл експонати представлені в російському ермітажі без вказівки про їхнє українське походження, і це — кричуща несправедливість, яку треба виправити.

У найдавнішій в селі Грушка Староушицької громади хаті тепер етномузей. Перш за все — самої Грушки та затоплених під час будівництва Дністровської ГЕС сіл, каже Адріана Вітер, ініціаторка створення музею. Вона заварює чай із синіх диких мальв та каже: в старовинних місцевих орнаментах переважали сині кольори.

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Найдавніша хата в селі Грушка, яку перетворили в етномузей, червень 2024. Суспільне Хмельницький
"Якщо ви приїдете в Бакоту навесні, то всі ці схили, вони вкриваються такими квітами, які мають синє, фіолетове, бузкове забарвлення".

З архівів та від старожилів, розповіла, дізналася, що чи не кожен у цій місцині був травником. Тому цей музей, перш за все, травництва.

"В кожній родині були свої рецепти, і Бакота була такою столицею травництва".

Етномузей Адріана Вітер створила зі своєю родиною. Всі вони — не місцеві, та коли приїхали сюди, закохалися в цю місцину, розповіла Адріана.

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Краєвид Бакоти, червень 2024. Суспільне Хмельницький
"Коли я потрапила сюди, мене все абсолютно настільки вразило, що ми покинули дуже комфортне життя за кордоном і переселились в село, де не було води й світла. Коли я дізналася цю історію про затоплені села, в мене такі флешбеки відбулись з мого дитинства, що знову пригнічують нашу культуру. Вони знищили насправді її, і щоб ви розуміли, це було абсолютно навмисне зроблено. Тобто, радянська культурна окупація — це для мене константа".

19 сіл з одного боку Дністра та дев’ять — з іншого в 80-х роках минулого століття поховали навічно під водами Дністра, розповіла Адріана.

"Перед затопленням були проведені археологічні експедиції, були викопані дуже багато цікавих експонатів, їх забрали в ермітаж, представлені як їхні. Не підписано, що це українські, тим паче, що це з Дністра. Мені це болить".
На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Художниця заварює трав'яний чай, червень 2024. Суспільне Хмельницький

На подвір’ї хати, де тепер етномузей, росте груша — старе дерево колишніх господарів, фото яких збереглося. За даними родичів останніх власників оселі, які тепер живуть в Києві, хату будували в 1920 році. Її Адріана та її сестра-художниця розписали в стилі традиційного дністровського орнаменту. Так само розписали й кілька інших об’єктів, як-от криницю, якій, за словами місцевого жителя Миколи Мороза, 700 років, і в якій завжди є вода студена, бо під землею її живить кілька джерел.

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Місцевий житель набираю воду у криниці, червень 2024. Суспільне Хмельницький
"Води аналіз робили в Національнім парку, я відвозив її. В ній кальцію мало, а магнію дев’ять міліграмів на дециметр — це багато. Кажуть, якщо магнію багато, то вода добре підходить, в кого хворе серце", — розповів місцевий житель Микола Мороз.

Візерунки на криниці, каже художниця, традиційні для культури затоплених сіл. Про них Микола, колишній житель затопленого села Барвінкове, нічого сказати не може, бо не пам’ятає.

"Я до п’яти років жив, моє село було затоплене, а після — п’ять років вже тут весь час".
На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Трави в етномузеї, червень 2024. Суспільне Хмельницький

Тим часом Адріана каже: культура цієї місцини унікальна, бо в ній переплітаються культури Поділля, Буковини та північної Бессарабії. А цей візерунок, який зветься мандрою, показує Адріана, дуже особливий, бо притаманний грецькій культурі.

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Візерунок, притаманний грецькій культурі, червень 2024. Суспільне Хмельницький
"У нас збереглися свідчення, що ці орнаменти пішли з трипільської, богодністровської культури. Це приблизно 6,5-7 тисяч років тому, і все бралося з природи. Дністер — він дуже звивистий і має завитушки, тому він називається "мандри", — розповів чоловік.

Адріані допомагає донька Софія.

"Я обрала шлях історика. Я зрозуміла, що я прямо хочу цим займатися. Для мене це прямо справа життя і я вирішила: якщо не я, то хто", — розповіла донька Адріани.

Етномузей та проєкт "Мальована хата" Адріана з родиною створюють за грантові гроші, розповів голова громади Анатолій Тимчук — уродженець села Грушка.

На Хмельниччині художниця відтворила в етномузеї історію і побут затоплених сіл
Відтворений побут в етномузеї, червень 2024. Суспільне Хмельницький
"Багато речей, я прожив в цьому селі, виріс в цьому селі, але я про них не замислювався, дізнався саме коли реалізовувався даний проєкт. Це наша історія. Якщо ми не будемо підтримувати, відновлювати, навіть під час війни будемо забувати про нашу історію, хто ми, звідки ми, як жили наші діди, прадіди, то ми не будемо існувати взагалі, як нація", — розповів Анатолій Тимчук.

А в планах Адріани — не тільки продовжувати проєкт створення музею під відкритим небом, а й розширити його, бо до представлених в музеї травництва та гончарства додадуть коровайництво.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

На початок