Майстриня Оксана Житинська з Ізяслава, що на Хмельниччині, за півроку відтворила 88 старовинних українських прикрас з бісеру. СилянкаСилянка — це українська жіноча шийна прикраса ручної роботи у вигляді вузької стрічки, яка прилягає до шиї. Їх виготовляють із різнокольорового бісеру, нанизаного на нитку так, що утворюється орнаментоване полотно. Лесі Українки з її портрету на двохсотгривневій купюрі стала однією із найпопулярніших серед її робіт.
Про це Оксана Житинська розповіла Суспільне Хмельницький.
«Майже 200 років тому таку силянку носила Леся Українка, а зараз я її відтворюю для наших сучасних українок. Силянка так і називається — "Леся Українка". Правда, той портрет чорно-білий, і ось це вже кольорова інтерпретація наша. Схему цю розробила Ольга Лукасишина. Вона з Хмельницької області».
Жінка розповіла, створила копію прикраси з музею.
«Ось це, до прикладу, з книги Василя Коцана«Монистята на білиньку шию...» Василя Коцана — це ілюстроване науково-популярне видання та альбом-дослідження, присвячений жіночим прикрасам із бісеру на Закарпатті. «Монистята на білиньку шию...». Ось ця прикраса на обкладинці сфотографована, класна. Це з Косівського районуРайон в Івано-Франківській області. І вона дійсно зберігається в музеях, ми її зараз плетемо, хоча схема береться в інтернеті або з книг».
За словами майстрині, силянки, ґердани Ґердани — це українські шийні та нагрудні прикраси ручної роботи з бісеру. Вони мають вигляд вузької чи широкої стрічки, комірця або петлі з різнокольорових намистин, які утворюють геометричний чи рослинний візерунок.та чокери Чокер — це коротке намисто, яке прилягає до шиї або горла, на відміну від звичайних довгих ланцюжків.плете понад три роки. Робить це як руками, так і на станкуСтанок для бісероплетіння — це інструмент для створення прикрас у техніці ткацтва (герданів, чокерів). Він фіксує нитки основи. Завдяки цьому ряди бісеру не зміщуються.. Крім того, вона взяла участь у 15 благодійних ярмарках. Оксана Житинська розповіла, українські старовинні прикраси з бісеру користуються популярністю, зокрема, серед артистів.
«Бачу, пасує дівчині прикраса. Кажу: "Вам ця пасує". Вона: "Ні, мені треба яскраву". Питаю: "На якусь подію?". Вона відповіла: "Мені треба на сцену"».
Окрім бісероплетіння, розповіла жінка, з дитинства займається вишивкою. Схеми для вишивки надихають її на створення нових прикрас з бісеру. Вишивку бере з собою на відпочинок.
«Брала вишивку в Карпати. Ми спустилися з гори Шпиці, ноги просто гуділи неймовірно, а руки — ні. І я вишивала після походу в гори».
За словами Оксани Житинської, також диригує в церковному хорі та навчає дітей співати у місцевій школі мистецтв. Пригадула, разом з вихованцями створила прикраси з бісеру для фольклорного ансамблюФольклорний ансамбль — це колектив, який виконує, зберігає та відтворює народну творчість: пісні, музику, танці та обряди певного регіону..
«Я навчала дітей, учнів, які захотіли взяти в цьому участь, і колег своїх. І от ми сиділи разом на канікулах і працювали над цим. І створили прикраси для фольклорного ансамблю».
Жінка розповіла, захоплюється майстринями, які створювали прикраси з бісеру сотні років тому.
«В них не було таких схем. Вони їх створювали з голови, придумували. Діставали ці матеріали. Міцної нитки вони не мали. Потрібно було виткати тонесеньку за шириною, і щоб вона витримувала вагу бісеру».
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
