Юлія Неліна — директорка Хмельницької школи іконопису. Жінка з дитинства займалась творчістю, а управління школою перейшло до неї від батьків, Миколи та Наталії Бенедищуків, які були засновниками навчального закладу. Наразі художниця ділиться своїми знаннями про цей вид мистецтва та прагне зберегти традицію іконопису.
Про це Юлія Неліна розповіла Суспільне Хмельницький.
З її слів, дитинство у неї проходило у творчому осередку.
«Мої батьки Микола Бенедищук та Наталія Бенедищук — засновники студії іконопису, яка розпочала роботу 1996 року у Хмельницькому. Мій батько був не просто засновником студії, яка стала школою, а й викладачем та директором закладу. Він хотів зберегти та популяризувати традицію іконописання. Саме тому я, можна сказати, з малечку працювала з іконами, вчилась розуміти це ремесло».
Жінка зазначила, що батьківське захоплення повпливало на становлення її як особистості.
«Я пишу ікони з шести років. Я була ще доволі малою, але, як зараз, пам'ятаю, що мені дуже хотілося бути причасною до створення ікон. Просто було цікаво і я тягнулась до цього. Я самостійно їздила до батьківської студії через все місто. Чекала на тролейбус, який їхав з мікрорайону Озерна до середмістя приблизно один раз в дві години, і з радістю йшла до студії. Згодом я зрозуміла, що для мене це стає чимось більшим, чим просто приємне проведення часу».
Наразі, зазначила Юлія Неліна, у її творчому доробку більше трьох десятків ікон.
«Ікони, які я написала вже роздаровані. Така була у мене діяльність: ікони виставлялися і я дарувала їх. Вони наразі є і у церквах, і у Верховній Раді. Писати ікони мені до душі. Коли я пишу ікону, я відчуваю натхнення, мені дійсно хочеться це робити. Оскільки я вже маю багаторічний досвід, то для мене це легко та приємно».
Художниця розповіла, що для неї важливо передати знання про іконопис наступним поколінням.
«У мене двоє діток: майже 12-річний син Данило та 7-річна донька Вероніка. Вони зростають у такій атмосфері, що також з дитинства цікавляться цим видом мистецтва. Раніше вони ходили на танці, і просилися, аби раніше звідти піти і прийти до мене, малювати разом. По правді кажучи, син вже дуже серйозно ставиться до цієї справи».
Майстриня зазначила, що для неї важливо, аби традиція іконопису передавалась з покоління в покоління у її сім'ї.
«На жаль, мій батько помер у 2021 році. Сімейна справа перейшла у мої руки. Сподіваюсь, що зможу передати своїм дітям усі свої знання і наша родинна традиція продовжиться й надалі. Дуже хочеться, щоб ця справа не забувалась та й відроджувалась. Це традиція, яку хочеться передати».
Зі слів Юлії Неліної, іконопис — це давнє ремесло, яке варто зберегти.
«Варто сказати, що займатись таким ремеслом іноді буває не легко. Хтось вважає, що до цього треба бути якось готовим, втім, на мою думку, цього можна навчитись і без особливої підготовки. Варто просто хотіти. Внутрішнє бажання допомагає подолати будь які труднощі».
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
