Готувалися упродовж тижня: яких великодніх звичаїв дотримувались на Хмельниччині

Готувалися упродовж тижня: яких великодніх звичаїв дотримувались на Хмельниччині

У неділю, 5 травня, християни східного обряду святкуватимуть Великдень. Підготовку до Пасхи жителі Хмельниччини розпочинали з понеділка Страсного тижня, під час якої існували урочисті обряди та звичаї. Деякі з них збереглись дотепер.

Про традиції й особливості святкування Великодня Суспільне Хмельницький розповіла завідувачка відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею Ніна Стрижак.

"Перші три дні Страсної седмиці присвячені згадкам про прикінцеві події життя ще не взятого на смерть Спасителя, останні три дні — трьом ступеням хресного шляху Ісуса Христа: зрада Юди, Тайна Вечеря, осудження, розп’яття, смерть, поховання, Воскресіння", — пояснила Ніна Стрижак.

За її словами, до Чистого четверга треба було прибрати в хаті й навести лад в господарстві.

"У понеділок змащували жовтою глиною долівку на призьбі, мили скриню для одягу, лавки, стіл, двері. Після обіду йшли на город, щоб до четверга посіяти все насіння. У вівторок прали й прасували білизну, а також підбирали святковий одяг. Чоловіки оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок. У середу завершували найважливіші господарські роботи. Увечері готували тісто для пасок, вибирали яйця для писанок та крашанок і матеріали для їхнього оздоблення", — зазначила Ніна Стрижак.

Завідувачка відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею розповіла, у Чистий четвер у домівках розвішували вишиті рушники, стіни прикрашали витинанками.

"Свічкою, принесеною у четвер ввечері з церкви, випалювали зображення хреста на одвірку над входом до хати. Її зберігали до наступного Страсного четверга. Той, хто хворів на шкіряні недуги, ходив до схід сонця купатися на річку або озеро. У цей день подоляни починали приготування особливих страв: великодньої й сирної паски, крашанок і писанок", — пояснила Ніна Стрижак.

З її слів, господині робили паску з пшеничного борошна на яєчних жовтках, кожна дотримувалась певних звичаїв випікання.

"Піч розпалювали полінами, які відкладали кожного четверга великоднього посту, підпалювали їх гілочками освяченої верби. Коли паску ставили у піч, промовляли спеціальну молитву. Під час процесу випікання заборонялось ходити по господі, щоб не було протягу, всі повинні були поводити себе тихо, аби тісто гарно піднялося та не запало", — зазначила Ніна Стрижак.

Завідувачка відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею розповіла, до великоднього кошика, крім паски і яєць, ставили й інші обрядові страви, серед яких ковбаса, сир, сіль і хрін.

"Яйця фарбували переважно у червоний колір. Для цього використовували лушпиння цибулі, яке збирали протягом великоднього посту. Червоний колір нагадує кров Христову, якою омив наші гріхи. Ковбаса символізує жертву Спасителя заради людства. Сир своєю білизною нагадує людям про духовну чистоту. Повчаючи своїх учнів, Господь наголошував, що вони є «сіллю землі». Як сіль запобігає псуванню їжі, так впроваджене апостолами в життя Христового вчення повинно допомогти людству позбутися псування гріхом. Хрін гіркотою нагадує про первородний гріх і страждання Ісуса Христа", — пояснила Ніна Стрижак.

За її словами, люди вірили, що освячені писанка і крашанка мають чудодійну силу: "Яйце ховали під стріху, щоб оберегти житло від пожежі; закопували під поріг хати, щоб мати захист від злих духів; ховали в хаті між мисниками, щоб велось господарство".

Ніна Стрижак зазначила, на Великдень писанки й крашанки дарували один одному як символ добра, щастя і достатку. Ця традиція збереглась дотепер.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

На початок