Продукти привозять раз на тиждень. Як живе віддалене село Хмельниччини

Продукти привозять раз на тиждень. Як живе віддалене село Хмельниччини

Село на Хмельниччині, де на вулиці більшість будинків — покинуті, знайшли кореспонденти Суспільне Хмельницький. Воно розташоване в Кам’янець-Подільському районі, в долині річки Ушиця.

Хто в ньому залишився, чим займаються місцеві жителі та чи є там якісь комунікації — читайте в матеріалі.

Покинуті хати, найближча зупинка транспорту за п’ять кілометрів, завіз продуктів раз на тиждень та повна газифікація — таке село Притулівка, що в Кам’янець-Подільському районі.

Продукти привозять раз на тиждень. Як живе віддалене село Хмельниччини
Жителька села Притулівка Євгена Боднарчук, грудень 2023, Хмельниччина. Фото: Суспільне Хмельницький

На першій вулиці, при в’їзді до села, дві хати, де проживають люди. Мешканка однієї — 80-річна Євгена Боднарчук розповідає, що навпроти неї проживає одна сусідка-пенсіонерка, за кілька метрів — ще одна. Решта хат саме на тій вулиці — покинуті. У всій Притулівці, з її слів, з жителями залишилось до 20 помешкань. Більшість людей, що залишились — пенсіонери. Із села почали виїжджати люди, коли не стало колгоспів.

"В нашому селі в трьох будинках молодші люди живуть, їм десь по 50 років. А молоді тут взагалі немає. Що вони тут будуть робити", — каже Євгена Боднарчук.

Автобус до села не їздить і в найближчі сусідні Кружківці — теж, каже жінка: "Коли син зламав руку, то я наймала машину і ми їздили в Нову Ушицю в лікарню".

Саму Притулівку газифікували десять років тому: "Один підприємець купив в нас млин і господарство. А за ті кошти він оплатив труби газові".

Покинуті будинки далі по вулиці — кам’яні та загороджені кам’яним муром, в багатьох із них — цілі вікна, завішані фіранками. Євгена Боднарчук пояснює: камінь для будівництва селяни били зі скель навколо річки, його там було вдосталь для всіх.

Продукти привозять раз на тиждень. Як живе віддалене село Хмельниччини
Покинуті будинки у селі Притулівка, грудень 2023, Хмельниччина. Фото: Суспільне Хмельницький

У селі немає медпункту та магазину. Продукти всім, хто залишився, привозять раз на тиждень за замовленням, говорить жителька сусідньої вулиці Алла Перегняк. Жінка каже, що роботи в селі немає — з чоловіком перебиваються заробітками.

"В сезон ходимо шипшину рвати. На равлики колись ходили в сусідні Кружківці. Там хлопчина з Нової Ушиці тримав равликову ферму", — розповіла Алла Перегняк.

Її єдиний сусід Олександр Говань, хата якого — остання на вулиці, проживає там з дружиною та дочкою-першокласницею. Чоловік говорить, тримає господарство, бо в майже вимерлому селі є де випасати корів: "Тримаємо корів, а чим ще тут займатися? До траси, до Нової Ушиці, до Дунаївців — далеко. А звідси до траси — п’ять кілометрів треба йти пішки".

Дочку, говорить, щодня водить в сусіднє село Кружківці на шкільний автобус. Звідти до школи ще їхати близько п’яти кілометрів. Та, попри відсутність комунікацій, Олександр каже, своє село любить і виїжджати звідси не хоче.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок