Перейти до основного змісту
"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні", — лісівник з Хмельниччини, який став сапером

"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні", — лісівник з Хмельниччини, який став сапером

"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні", — лісівник з Хмельниччини, який став сапером
Лісівник Михайло Шелест на службі у Харківській області, 2022. Фото: Михайло Шелест

Лісівник з Хмельниччини Михайло Шелест до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 10 років працював лісорубом. Минулого року бензопилу довелося змінити на саперську лопату. Чоловік воював на Харківщині, отримав поранення, одна з них — мінно-вибухова. Втім, Михайло впевнений, що живий завдяки навичкам, які отримав, працюючи у лісництві.

Михайло Шелест — 30-річний лісівник філії "Ярмолинецьке лісове господарство". З 2014 року працював лісорубом шостого розряду. Чоловік каже, ця професія вкрай небезпечна і потребує гарної фізичної форми, моральної витримки, гострого зору, слуху та сміливості.

"Коли, наприклад, зрізаєш дерево, треба відчувати його, прислухатися до тріску та розрахувати, куди воно потім впаде", — розповідає Михайло Шелест.

Навички лісоруба стали в нагоді, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Михайло Шелест став сапером. 25 лютого 2022 року чоловіка оформили до третьої окремої танкової Залізної бригади. Спочатку він тримав тил на Хмельниччині, а вже за два тижні поїхав на Харківщину.

"Сапер — це така професія, що хай Бог милує. Він завжди йде попереду, а вже по його слідах — розвідники. Тож сапер має бути кмітливим, мати гострий зір та вміти приймати швидкі та зважені рішення. Бо сапер помиляється лише два рази в житті", — пояснює Михайло Шелест.

"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні",— лісівник з Хмельниччини, який став сапером
Михайло Шелест під час несіння служби на Харківщині, 2022 рік. Фото: Михайло Шелест

Навички, які Михайло отримав під час роботи лісоруба, не раз рятували йому життя.

"Згадую один випадок, коли ми з товаришами стояли під Балаклією. Тоді ворожий дрон знайшов місце нашого перебування і росіяни вирішили по нас відпрацювати. Оскільки у нашому підрозділі були люди, які мені в батьки годилися, почути обстріл їм було важко. Добре, що в мене гарний слух і очі "на потилиці". Тож тоді мені довелося ними керувати. Я завдячую цим навичкам, які розвинув у своєму Ярмолинецькому лісгоспі. Завдяки цьому ми залишилися цілими", — розповідає сапер.

На Харківщині чоловік отримав два поранення.

"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні",— лісівник з Хмельниччини, який став сапером
Знімок кінцівки Михайла Шелеста після отримання мінно-вибухового поранення, вересень 2022. Фото: Михайло Шелест

"Ми тримали оборону. Тоді росіяни хотіли влаштувати великий котел, ішли з-під Ізюма на Барвінкове і далі. Але в них нічого не вийшло. Тоді, під час боїв, я отримав контузію. Друга травма була біля Балаклеї. Під час обстрілів ховався у бліндаж і зламав ногу", — згадує чоловік.

Після трьох місяців лікування на Хмельниччині Михайло Шелест повернувся на службу до Харківщини. Втім, вже через кілька днів наступив на так звану "пелюстку" й отримав мінно-вибухове поранення.

"Отримав складу мінно-вибухову травму. Тепер я обмежено-придатний до служби. Оскільки потроху ходжу, продовжую військову справу на Хмельниччині", — каже сапер.

"Навички лісоруба не раз рятували мене на війні",— лісівник з Хмельниччини, який став сапером
Нагорода, яку Михайло Шелест отримав після мінно-вибухової травми, 2022. Фото: Михайло Шелест

Михайла Шелеста було нагороджено відзнакою та медаллю за поранення — "За жертву крові в боях за волю України".

"Я бачив, що ця "погань" робила на Харківщині, як знущалася з людей. Моя мрія, щоб всі повернулися додому: і живі й мертві. А ми переможемо обов’язково, хоча б тому, що у нас немає іншого вибору", — каже чоловік.

Після перемоги чоловік планує повернутися працювати в ліс.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

Топ дня
Вибір редакції
На початок