Лісівник з Хмельниччини Михайло Шелест до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 10 років працював лісорубом. Минулого року бензопилу довелося змінити на саперську лопату. Чоловік воював на Харківщині, отримав поранення, одна з них — мінно-вибухова. Втім, Михайло впевнений, що живий завдяки навичкам, які отримав, працюючи у лісництві.
Михайло Шелест — 30-річний лісівник філії "Ярмолинецьке лісове господарство". З 2014 року працював лісорубом шостого розряду. Чоловік каже, ця професія вкрай небезпечна і потребує гарної фізичної форми, моральної витримки, гострого зору, слуху та сміливості.
"Коли, наприклад, зрізаєш дерево, треба відчувати його, прислухатися до тріску та розрахувати, куди воно потім впаде", — розповідає Михайло Шелест.
Навички лісоруба стали в нагоді, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Михайло Шелест став сапером. 25 лютого 2022 року чоловіка оформили до третьої окремої танкової Залізної бригади. Спочатку він тримав тил на Хмельниччині, а вже за два тижні поїхав на Харківщину.
"Сапер — це така професія, що хай Бог милує. Він завжди йде попереду, а вже по його слідах — розвідники. Тож сапер має бути кмітливим, мати гострий зір та вміти приймати швидкі та зважені рішення. Бо сапер помиляється лише два рази в житті", — пояснює Михайло Шелест.
Навички, які Михайло отримав під час роботи лісоруба, не раз рятували йому життя.
"Згадую один випадок, коли ми з товаришами стояли під Балаклією. Тоді ворожий дрон знайшов місце нашого перебування і росіяни вирішили по нас відпрацювати. Оскільки у нашому підрозділі були люди, які мені в батьки годилися, почути обстріл їм було важко. Добре, що в мене гарний слух і очі "на потилиці". Тож тоді мені довелося ними керувати. Я завдячую цим навичкам, які розвинув у своєму Ярмолинецькому лісгоспі. Завдяки цьому ми залишилися цілими", — розповідає сапер.
На Харківщині чоловік отримав два поранення.
"Ми тримали оборону. Тоді росіяни хотіли влаштувати великий котел, ішли з-під Ізюма на Барвінкове і далі. Але в них нічого не вийшло. Тоді, під час боїв, я отримав контузію. Друга травма була біля Балаклеї. Під час обстрілів ховався у бліндаж і зламав ногу", — згадує чоловік.
Після трьох місяців лікування на Хмельниччині Михайло Шелест повернувся на службу до Харківщини. Втім, вже через кілька днів наступив на так звану "пелюстку" й отримав мінно-вибухове поранення.
"Отримав складу мінно-вибухову травму. Тепер я обмежено-придатний до служби. Оскільки потроху ходжу, продовжую військову справу на Хмельниччині", — каже сапер.
Михайла Шелеста було нагороджено відзнакою та медаллю за поранення — "За жертву крові в боях за волю України".
"Я бачив, що ця "погань" робила на Харківщині, як знущалася з людей. Моя мрія, щоб всі повернулися додому: і живі й мертві. А ми переможемо обов’язково, хоча б тому, що у нас немає іншого вибору", — каже чоловік.
Після перемоги чоловік планує повернутися працювати в ліс.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
