Перейти до основного змісту
Два роки вважався зниклим безвісти: у Хмельницькому попрощалися із військовим Андрієм Долинським

Два роки вважався зниклим безвісти: у Хмельницькому попрощалися із військовим Андрієм Долинським

Портрет загиблого військового Андрія Долинського, Хмельницький, 29 вересня 2026 року
Портрет загиблого військового Андрія Долинського, Хмельницький, 29 вересня 2026 року . Суспільне Хмельницький

Сьогодні, 29 вересня, у Хмельницькому Свято-Георгіївському храмі попрощалися із 45-річним військовослужбовцем Андрієм Долинським. Чоловік два роки вважався зниклим безвісти. Його загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизиДНК-експертиза (молекулярно-генетичне дослідження) — це точний лабораторний метод аналізу генетичного матеріалу для встановлення спорідненості, ідентифікації особи чи пошуку зниклих..

Про це Суспільне Хмельницький розповіла сестра полеглого воїна Ольга.

За словами сестри загиблого, він служив на Покровському напрямку, біля села Дачне Донецької області. Андрій вийшов на позицію, після чого з ним зник зв'язок.

«Вийшов на позицію і пропав зв'язок, і не могли знайти».

Ольга пригадала, що її брат пішов на фронт добровольцем у травні 2022 року, через два місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії.

«Прийшов додому і сказав, що я завтра їду вже. Навіть не питався, відпускати чи ні, він так вирішив собі і поїхав».

Сестра заначила, що до служби військовий працював у сфері торгівлі: був продавцем, барменом, працював на Дубовському базарі. За освітою був товарознавцем. Зі слів Ольги, у дитинстві та юності він займався спортом, брав участь у виступах. Навчався у торговельно-економічному коледжі, де його неодноразово відзначали та розміщували на дошці пошани.

«Самий кращий брат на світі. Поганого я про нього нічого не можу сказати. Для мене він був самий кращий брат на світі. Одним із захоплень Андрія була риболовля. Він часто їздив на рибалку з батьком».

Під час служби Андрій приїжджав додому у відпустки. Сестра розповіла, що коли він приїздив, то спочатку заходив до неї на роботу на Дубовському базарі та приносив квіти.

«Купляв завжди квіти, хризантеми жовто-блакитні купляв. Прийде до мене, а потім вже їде додому до батька. Такий сюрприз завжди робив».

За словами сестри, поки брат вважався зниклим безвісти, їхній батько захворів. Батька поховали приблизно за пів року до поховання Андрія.

«Батька цього року поховала, залишилася сама. Але є діти, є чоловік, є племінники — треба триматися, жити далі».

Однокласниця загиблого військовослужбовця Ірина Вороченко розповіла, що у школі Андрій навчався добре, мав повагу серед однокласників і добре ставився до людей.

«Відверто кажучи, він був такий дуже великий добряк. Мабуть, він так і залишається у спогадах, тому що ми бачилися досить давно».

За словами Ірини Вороченко, після закінчення школи однокласники підтримували зв'язок у спільній групі. Там вони дізнавалися, зокрема, про тих однокласників, які пішли на війну.

«У нас є група наших однокласників, і ми, на жаль, там знаходимо як хороші, так і погані новини».

Ірини Вороченко пригадала, про те, що Андрій пішов на фронт, однокласникам повідомив староста класу. Безпосередньо з Андрієм під час його служби Ірина не спілкувалася.

«Це дуже сумна ситуація, коли ми змушені зустрічатися, наприклад, у колі однокласників, лише на таких заходах. Земля йому пухом. Це дуже страшна звістка, тому що в такому молодому віці не повинні люди вмирати».

Андрій, за словами однокласниці, став першим загиблим військовим серед їхнього класу.

«Так, він єдиний з наших однокласників, хто загинув».

Наталя раніше працювала з Андрієм на підприємстві «Насолода». За її словами, він був завідувачем складу. Разом вони працювали близько чотирьох років.

«Він завжди був добрим, чуйним, відзивчивим. Завжди приходив на допомогу, допомагав вирішити будь-яку проблему. Був дуже веселим, дуже компанійським».

Коли Андрій пішов воювати, Наталя про це не знала. Вона розповіла, що згодом він написав їй у «Facebook» і цікавився, як справи, зокрема питав про колишніх колег.

«Він усе одно цікавився своїми колегами».

Про загибель Андрія Наталя дізналася випадково. За її словами, вона також повідомила про це їхнім колишнім колегам.

«Дуже шкода. Співчуття рідним і близьким. Дуже шкода».

Сестра полеглого воїна Ольга розповіла, що у військового залишилися троє дітей: 13-річна донька, 19-річна донька та 22-річний син. Син також служить у війську. На поховання батька його відпустили з військової частини.

Поховали Андрія Долинського на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому.

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок