Кримінальну справу щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕКМедико-соціальна експертна комісія. Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра надалі розглядатимуть у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Таке рішення прийняли сьогодні, 28 вересня, в Апеляційній палаті ВАКС під час розгляду клопотанняКлопотання — це прохання до суду, слідчого чи іншого державного органу з вимогою вчинити певні дії або прийняти певні рішення. про передачу кримінальної справи до Хмельницького міськрайонного суду.
Про це повідомили в Апеляційній палаті ВАКС.
За їхньою інформацією, ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядкуКасаційний порядок (або касація) — це, простіше кажучи, остання спроба перевірити, чи правильно та законно суд виніс рішення. Коли людина програє суд, вона зазвичай не погоджується з цим.В Україні судова система має три основні рівні, і касація — це найвищий із них:Перший суд (суд першої інстанції) — тут справу розглядають вперше (слухають свідків, вивчають докази).Апеляція (друга інстанція) — перевіряє рішення першого суду, може заново переглянути факти.Касація (третя, найвища інстанція) — розглядає справу в самому кінці. В Україні цим займається Верховний Суд. не підлягає.
Під час трансляції судового засідання на YouTube-каналі Апеляційної палати ВАКС суддя зачитала доводи, які були зазначені у клопотанні: зокрема, обвинувачені проживають у Хмельницькому, крім того, більшість свідків теж живуть в Хмельницькому чи області. Також захист просить врахувати, що забезпечення оперативного розгляду справи у ВАКС не є можливим через воєнний стан та посилення обстрілів Києва. Крім того, передача справи необхідна задля безпеки учасників кримінального провадження. До того ж, на думку захисту, відсутні ознаки предметної підсудності Предметна підсудність ВАКС — це умови, за якими визначають, чи має право цей суд розглядати кримінальну справу. Якщо справа не відповідає критеріям, її розглядає місцевий суд. Щоб справа потрапила до ВАКС, мають одночасно збігатися:1. Стаття злочину. Це має бути корупційний або пов'язаний із корупцією злочин.2. Статус обвинуваченого. Злочин має вчинити топпосадовець: народний депутат, міністр, суддя, прокурор, керівник держоргану, вищий генерал або керівник великого держпідприємства.3. Розмір шкоди або хабаря. Сума злочину має перевищувати 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент його вчинення — понад 1,5 млн грн.ВАКС, визначених ч. 1 ст. 33-1Частина 1 статті 33-1 КПК визначає, які корупційні справи розглядає ВАКС. Для цього має бути відповідна стаття Кримінального кодексу та щонайменше одна із передбачених законом додаткових умов, зокрема щодо особи підозрюваного, розміру предмета злочину або завданої шкоди. Кримінального процесуального кодексу України.
Захист Олександра Крупи Олег Костинюк зазначив, що через повітряні тривоги, на його думку, неможливо забезпечити необідний перебіг судового процесу без затримок.
«Слухання під час тривог невизначені, але останній раз ми перебували в укритті приблизно годину. Тобто нормальність процесу забезпечити неможливо. Розпочався судовий процес, іде стадія, хтось повинен виступати, щось давати. Оголошують тривогу, суддя починає вирішувати питання 5, 10, 15 хвилин. Хтось втік, хтось починає переміщатися вниз. Відповідно, ніхто не може керувати ні власним часом, ні власною безпекою».
Прокурор заперечив проти передачі справи до Хмельницького міськрайонного суду. Він пояснив, що питання підсудності ВАКС оцінювали під час досудового розслідування.
«Кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, та судовий контроль у ньому мають здійснювати судді Вищого антикорупційного суду».
Нагадаємо, 21 вересня у Вищому антикорупційному суді відбулося перше підготовче засідання у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра після того, як обвинувальний акт передали до ВАКС. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Під час засідання захист подавав декілька клопотань, зокрема, і про передачу справи до Хмельницького міськрайонного суду, проте у цьому відмовили.
25 вересня у ВАКС відбувся розгляд клопотання захисту про відвідВідвід судді — це дія, за допомогою якої учасник судового процесу вимагає заміни судді через його можливу упередженість або зацікавленість у результаті справи. судді Дениса Коваленка. Його не задовільнили.
Тетяна Крупа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209ч. 2 ст. 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхомСанкція статті передбачаж покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагаченняСанкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України (ККУ).
Чоловіка і сина Тетяни Крупи обвинувачуються у вчиненні таких кримінальних правопорушень: один — за ч. 5 ст. 27Стаття 27. Види співучасників5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення. і ч. 2 ст. 209 ККУ (пособництво у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом), інший — за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації), за ч. 5 ст. 27 і ст. 368-5 (пособництво у незаконному збагаченні) ККУ.
Що відомо про справу Тетяни Крупи
4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.
НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.
Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.
Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.
Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.
7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.
Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.
Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.
16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.
Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.
4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.
Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили. Заставу внесли 11 вересня 2025 року.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ й САП завершили досудове розслідування за підозрою Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. За версією слідства, вона незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми своїх рідних.
7 серпня 2026 року Тетяні Крупі вшосте продовжили строк дії обов'язків.
