На Хмельниччині збирають голоси, аби посмертно надати звання "Герой України" десантнику Максиму Марищаку

На Хмельниччині збирають голоси, аби посмертно надати звання "Герой України" десантнику Максиму Марищаку

На Хмельниччині збирають голоси, аби посмертно надати звання "Герой України" десантнику Максиму Марищаку
. Фото: Валентина Марищак

Голоси за присвоєння звання Героя України загиблому старшому лейтенанту Максиму Марищаку збирають під петицією на сайті президента. З восьмого серпня з потрібних 25 тисяч петиція набрала чотири тисячі голосів, — розповіла Суспільному Валентина Марищак, мати десантника з села Минківці Хмельницької області.

Максим загинув навесні 2022 під Ізюмом на Харківщині, рятуючи побратимів, які залишилися без боєприпасів в оточеному російськими підрозділами населеному пункті, з якого вже не могли вийти.

"Мій день починається і закінчується біля стели. Я вітаюся і кажу "До побачення", "До завтра". Він мене зустрічає тут кожен день. Ми пишаємося ним, і завжди так було, але дуже хотілося б пишатися живим сином", — розповідає Валентина Марищак.

23-річний Максим Марищак — старший лейтенант, заступник командира інженерно-саперної роти 95-ї десантно-штурмової бригади. За словами батька загиблого захисника, два українські збройні підрозділи стримали наступ двох ворожих армійських корпусів:

"Вони стояли до останнього, бо якби ворог захопив Слов’янськ і Краматорськ, то наші військові у межах 64 тисячі потрапили б в оточення", — каже Володимир Марищак.

"Як пишуть його побратими, що це не було його прямим обов’язком, це було життєво необхідно — доставити у село, і він це зробив. На жаль, ворог прицільно стежив і було влучання в машину, в якій їхав син і водій", — каже мати загиблого.

Ім’ям Максима Марищака назвали дві вулиці в його рідному селі та в Кам’янці Ізюмського району — це село він захищав і там загинув. Батьки подали петицію про присвоєння сину звання "Герой України" посмертно. Якщо до 5 листопада вона набере 25 тисяч голосів, її розгляне спеціальна комісія, — каже мати.

"Стояли до кінця, до останнього подиху, стояли на смерть, дивлячись в очі ворогу і смерті. Насправді кожен з них герой, і не потрібно таким чином шукати голоси, щоб надати звання "Герой України". Сказати, що образливо — нічого не сказати. Це болісно до глибини душі, але вважаю, що ми цей шлях пройдемо та обов’язково назбираємо потрібну кількість голосів", — розповідає Валентина Марищак.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок