101-річний Леонід Левандовський з Хмельниччини пережив штучний Голодомор, організований радянською владою 1932-1933 роках. Чоловік бачив Другу світову війну, а тепер живе в умовах повномасштабного вторгнення.
Про те, з чим зіткнулася його сім’я та жителі села у ті часи Леонід Левандовський розповів Суспільне Хмельницький.
За його словами, народився і провів дитинство у селі Васильківці, що на Хмельниччині.
"Було дуже погано, особливо у 1930, 1932 і 1933 теж. Забрали весь інвентар. Спеціальні комісії ходили по хатах і "витрясали" все їстівне. В першу чергу зерно, картоплю".
Леонід розповів, що хто не виконав план, не мав права йти до млина.
"Зерна майже не було, бо забирали. Були кормові буряки, лобода. Весною 1933 року їдло таке було. Молоти не було де, та й не було що".
Зі 120 господарств села, пригадав чоловік, у чверті були жорна, їх влада знищувала.
"Зібрали комісію. Поїхали в село збирати жорна. А навпроти нашої хати, через дорогу, була сільська рада, сюди ці жорна привезли і одразу камінням побили".
За словами Леоніда Левандовського, Різдво в ті роки було без куті.
"Мамин брат ловив річкових в’юнів. Сушених вже він подарував нам. Це на Різдво були в’юни".
Свідок Голодомору зазначив, що у знайомих з іншого села було гірше становище.
"Голодували, і дідусь ходив у ліс, збирав равликів. Вдома їх готували, і так сім’я обходилася".
Леонід Левандовський розповів, що часто люди жебракували.
"З Вихилівки хлопець 17 років ходив, жебракував і казав: "Дайте мені чашку борщу, а я навесні віддам вам два пуди".
За словами чоловіка, сіяти також не було що.
"На насіння з картоплі обрізали кільця. Батькова сестра посадила ці кільця вже навесні, у травні місяці, на полі, а наступного дня приходить, а хтось повикопував і забрав".
Леонід Левандовський пережив Другу світову війну, а тепер вболіває за українців у війні, яку розпочали росіяни, вірить, що Україна переможе.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
